Привиди серед нас

Власта залишила доньку й подалася на кухню. Запитання Катi про iхнi стосунки з Артемом спантеличило. А й справдi: що помiж ними зараз? Без сумнiвiв, зовсiм не те, що вiд самого початку. І чи взагалi щось було спочатку?

Ось питання, яке турбувало ii останнiм часом.

* * *

Рiвне. Середа, 2 вересня 2020 року. 22:11

Невисокий худорлявий чоловiк засвiтив едину лампу. Точнiше, то була едина у люстрi лампочка, що давала свiтло. За кращих часiв працювали усi п’ять. Чолов’яга без брiв та вiй усiвся на скрипучий диван, прихопивши зi столу клаптик паперу.

Для зручностi пiдклав пiд нього старий журнал. Довгими брудними нiгтями пiдхопив з дивана тоненький стержень вiд кульковоi ручки й замислився над новим посланням.

Із вiдчиненого балкона повiяло осiнньою прохолодою, однак чоловiк у самому лише спiдньому навiть вусом не повiв. Вiн звик до будь-якоi погоди. Вiкна в орендованому ним помешканнi не зачинялися нi влiтку, нi взимку.

Так вiн просидiв добру годину, пишучи й закреслюючи численнi слова на зiм’ятому папiрцi.

Кiлька разiв змiнив стержнi – усi до одного заледве шкрябали.

«Цiкаво, чи розгадали вони перше послання? Чи збагнули, що це своерiдна пiдказка?»

Вiн подумав про те, який нахабний i водночас iдеальний план вiн мае честь утiлити в життя. А ще про те, що це вiдповiдь не лише за себе, а й за багатьох iнших, хто колись постраждав так само як i вiн.

Його банькатi очi, не клiпаючи, витрiщалися на списаний клаптик. Вiн завмер, усвiдомивши, що врештi склав у головi бажаний текст.

Кiстлява рука зависла над папiрцем, а вже за кiлька секунд швидко почала шкрябати новий, остаточний варiант. Вiдтак кiлька разiв перечитав написане, закреслив одне зi слiв, замiнив на нове. Знову перечитав i тепер лишився задоволеним – посмiхнувся своему новому творiнню.

Його сухi, незвиклi до посмiшок губи потрiскалися до кровi. Вiн облизав iх, вiдчув солоний металевий присмак, та аж нiяк не звернув на нього уваги.

Тепер лишилося придумати, як доставити записку до полiцii.

* * *

Рiвне. Четвер, 3 вересня 2020 року. 07:31

Льоша Войтюк по-хлоп’ячому всмiхнувся повiдомленню у вайберi. То дружина: не встигнув вiн лишити домiвку – скинула фото доньки, яка кумедно вправляеться зi снiданком.

Молодий оперативник вiдправив картинку LOL[10 - LOL – англомовна абревiатура, що використовуеться в соцмережах для позначення смiху. З англ. laugh out loud – голосно смiятися або lots of laughs – багато смiху.