Кожен платить за себе

Кожен платить за себе

Ксеня Корчук

Нiчого в цьому життi не проходить безслiдно i кожному доведеться заплатити за власнi вчинки та помилки. Роман про кохання, розплату i боротьбу за те, щоб вижити у цьому несправедливому свiтi. Намагаючись звiльнитися вiд деспотичного чоловiка i приреченого шлюбу, Джулiя просить про допомогу свого колишнього хлопця. Тiкаючи в Киiв молодi люди вiдновлюють своi давно забутi почуття. Тiльки, як довго зможе тривати втеча закоханих? Яку цiну потрiбно буде заплатити нашим героям?

Ксеня Корчук

Кожен платить за себе

* * *

Нашi друзi, знайомi часто здаються нам дуже приемними та привiтними людьми, в яких все в життi добре.

Але часто ми не здогадуемося, якi таемницi ховаються за закритими дверима iх домiвок. Так, як наша, здавалося б майже iдеальна пара – Джулiя i Саша.

Вiн – симпатичний, молодий чоловiк, у своiх 32 займаючи почесне мiсце в районнiй полiцii та готовиться стати мером мiста. Джулiя – чарiвна ледi з хорошими манерами, яка нiколи не була позбавлена чоловiчоi уваги, а молодi дiвчата таемно заздрили й намагалися наслiдувати ii.

До розкiшного будинку пiд’iхав срiблястий джип, з нього втомлено вийшов Сашко i вiдчинив дверi машини своiй дружинi. Тiльки сьогоднi Джулiя була зовсiм не схожа на себе. Лице Джулi було чимось дуже стривожене, а замiсть красиво укладеного довгого волосся – дуже коротка стрижка. А вишуканий одяг, який вона зазвичай носила замiнювали протертi джинси, футболка i пiджак Сашi, рукава, якого майже повнiстю ховали руки дiвчини, якi були складенi спереду.

В неi нiколи не було звички ходити саме так. Пара вийшла з машини й попрямувала до свого будинку.

– Гей, Джулi, це ти? – вигукнув iх сусiд, вже трохи пiдстаркуватий чоловiк, який збирав яблука у власному городi – тебе не впiзнати – доречно пiдмiтив чоловiк.

– Доброго вечора, дядьку! – Джулi вiдповiла коротко, намагаючись уникнути будь-яких iнших питань.

– З приiздом, як там твоя родина? – Продовжував сусiд.

– Хто? А так, добре. Вибачте, я дуже втомлена з дороги – вiдповiла дiвчина не зупиняючись.

Подружжя зайшло в свiй будинок, за дверима якого вже через декiлька хвилин, сталося щось неочiкуване i трагiчне. Пострiл… Тиша… Нiхто вже не мiг впiзнати щасливу i чудову сiм’ю, яку всi знали ранiше. Нiхто i здогадатися б не змiг, якi саме таемницi ховалися за стiнами однiеi з найуспiшнiших пар мiста.

РОЗДІЛ І

Я вдома (6 мiсяцiв тому)

– Є хто дома? Я приiхав. – Прозвучало з дверей.