Помста Перса Дарія, або Скіфо-перська війна

– Говори, – великодушно дозволив Дарiй i затримався на кiнчику трону.

– У бiблiотецi зберiгаеться багато старих письмен. Серед них твiй вiрний слуга надибав донесення головного жерця, що спiлкувався з духами. Духи напророчили смуту, в яку порине краiна пiсля Камбiза. Жрець радив майбутньому царевi не знiмати з руки перстень з написом «Всеперемагаючому».

– Я подолав смуту i без персня, – рiзко сказав цар, але сiв на стiлець глибше.

– Слава богам, у великому царствi спокiйно! – патетично вигукнув архiвiст.

 – Але жрець попередив: без персня мир i спокiй не певнi, хиткi. Незадоволенi та заздрiсники пiднiмуть чорнi хвилi, що знесуть корабель добробуту краiни в морську пучину.

– Досить хляпати язиком! Кажи: хто привласнив перстень Дейока? Де крадiй? У якому вiн царствi? Чи довiв ти, слуго, на дiлi, що вiдданий менi? – скипiв Дарiй.

– О великий, твiй вiрний слуга усе зробив, що в його силах. Звертався за допомогою до зiркогляда. Зiркогляд сумлiнно прослiдкував шлях зiрок. Вiдкрив таке. Олiмпiйських богiв прикро вразив вчинок Кiаксара.

Бо ж вiн наказав знищити гостей, що сп’янiли. Богиня Афiна явилась у снi засмученому евнуховi, охоронцю покоiв царицi Мандiни. Афiна втiшала евнуха. Запевнила його, що рiд мiдян i персiв розвiеться, як попiл, коли iх позбавити персня «Всеперемагаючому». Євнух викрав перстень i втiк до Лiдii. На жаль, слiд крадiя пропав. Твiй вiрний слуга, о великий, звертався за допомогою до ворожбита…

Чоловiк запнувся, його рiденькi вуса тремтiли.

– Ну ж бо, говори! – втратив рiвновагу Дарiй.

– О великий, злi демони оточили ворожбита. Демони лютують через те, що Кiр Великий дозволив евреям повернутися в Палестину i вiдновити свiй храм. А ти продовжуеш полiтику Кiра Великого. Дав притулок в Єрусалимi бiженцям з Єгипту, якi сорок рокiв блукали пустелею. Дозволив iм вiдбудовувати iхнiй храм.

– Так, даю притулок. Так, дозволив вiдбудовувати храм. Бо переконаний: на змiну вередливим божкам прийде Єгова, Бог Всеперемагаючий.

– Олiмпiйськi боги сильнi.

В Іегови прихильникiв мало. Пробач, великий, за смiливiсть.

– Говори по сутi.

– Демони збили темну хмару i правда зробилася непроглядною. Ворожбит порадив, щоб ти, мiй лагiдний пане, вiдвiдав храм Вогню.

– Храм, збудований пророком, який славословив Господа i пiднiмав свiй голос в iм’я найкращого порядку i Його шанування?

– Так, той храм. Служителi його безстрашнi й незалежнi. Нiкого над собою, окрiм Господа, не визнають. Навiть тебе.