Мігрант

– А було таке, щоби ти з самого початку збирався на Кристал, а потiм тобi вiдмовили?

– Кристал? – Вень насупив брови. – Нi. Менi пропонували вибрати мiж Лiмбом, Раа i цим… Олу, або Ору, я вже не пам'ятаю. Раа краще, звичайно ж. Ми з тобою розумнi, добре вибрали.

– Я хочу повернутися на Землю.

У чашках парував щойно розлитий напiй. Крокодил навiть не став питати, що це. Веневе житло було схоже на порослу мохом печеру; господар i гiсть сидiли, схрестивши ноги, на пружному моховому килимi, за камiнним столиком без нiжок.

– Назад дороги нема, – сказав Вень. – Ще мамут не зник, Христос не народився. Що ти там робитимеш?

– Та чому? – Крокодил стиснув пальцi. – Я так зрозумiв, що коли заплатить iм часом… Я б десяток рокiв життя вiддав.

– Чого вартий десяток рокiв проти мiльйонiв, що нас вiддiляють вiд двадцять першого сторiччя? Або хоча б од дев'ятнадцятого?

Крокодил похлинувся напоем.

– Два роки на сплату – пусте, дрiбнощi, – авторитетно заявив Вень. – Найбiльший зиск вони мають, коли переносять нас у минуле.

Менi один яйцеголовий казав: «Це те саме, що скидати воду з греблi». Злити згори вниз, iз майбутнього в минувшину – виходить енергiя. А щоб запомпувати воду нагору, або нас iз тобою закинути з минулого в майбутне, – енергiю треба витратити… Так от: нi в тебе, нi в мене нема таких ресурсiв, щоби назад проситися.

Крокодил усе нiяк не мiг вiдкашлятись.

– Так що розслабся, забудь i радiй життю, – Вень кивнув маленькою головою. – Може, на Землi й справдi якесь лихо сталось.

Усi «нашi», тобто тi, хто з Землi, – з двi тисячi десятого. Пiзнiше – нiкого. Ранiше – е. Це сiмейнi. Якщо родиною емiгрувати, бiльше часу на сплату йде, вiд двох iз половиною рокiв до п'яти. П'ять рокiв на сплату, ти уяви! І таки згоджувались люди…

– Скiльки тут наших? Землян?

– В околицi двi-три сiм'i набереться, ну ще з пiвдесятка одинакiв, влаштувалися непогано… Тобi, до речi, теж треба влаштуватись, – Вень, здаеться, зрадiв, змiнивши тему. – Найкраще – при громадi-державi. Тобто будеш державно залежний, от як я.

А то ще е приватнi опiкуни: попитай наших, тобi порекомендують, кому тут можна продаватись.

– Що значить – продаватись?

– Значить, що твiй опiкун-хазяiн дiстане за тебе ресурс вiд громади i для початку влаштуе тобi навчання. Ти за спецiальнiстю хто?

– Перекладач. Технiчний переклад, англiйська й нiмецька. Можу художнiй. Можна синхрон.

– Пролiтаеш, – констатував Вень. – Бiльшоi марницi важко уявити.

– Я ще редактором можу.