Мігрант

– Утома пiсля транспортування? Культурний шок?

Крокодил мiг заприсягтися, що смаглявий говорить росiйською. Вiн спробував подумки перекласти його фразу… Хоча б «ласкаво просимо»… i не змiг. З англiйськоi згадав – «welcome». Та англiйська – вивчена мова… Не може ж людина на Раа розмовляти росiйською?!

– Дозвольте вам допомогти, пане, – занепокоено сказав офiцер.

Спираючись на його руку, Крокодил якось таки пiдвiвся. Повiтря тут було добре, дихалося легко. Пахло, як у веснянiм саду або в парку.

Пiд ногами була трава, i навколо трава, i зеленiли кущi вiддалiк, i мальовничо товпилися велетенськi старi дерева. А ще далi виднiлися халабуди, схожi на первiснi житла. Тубiльно-острiвна архiтектура.

– Зараз ми з вами пройдемо до заднiх контор… Доведеться обговорити нагальнi питання: як ви будете жити, де, з яким рiвнем громадянських прав… Можливо, ви потребуете консультацii лiкаря?

– Нi, – сказав Крокодил. – Менi б тiльки поспати.

Його вiдвели до кiмнати з плетеними стiнами й матою на пiдлозi. На цiй матi, скулившись, Крокодил заснув – наче вимкнувся, на багато годин.

* * *

– Це ваш тимчасовий документ, – на стiл лiг предмет, схожий на саморобний кулон iз дерева на свiтлому металевому ланцюжку. – Це треба носити на шиi.

– Носити? – тупо повторив Крокодил.

– Так. Вам слiд весь час мати це при собi. Найзручнiше – на шиi.

Крокодил обережно взяв предмет. Покрутив у пальцях.

Понюхав. Смолистий запах, гладенька вiдшлiфована поверхня. Нi фарби, нi лаку. Можна розгледiти деревнi кiльця.

– Як це може бути документом?

– Тут мiститься повна iнформацiя про вас, аж до складу кровi, а також контакти мiграцiйноi служби й технiчнi позначки. Надаеться до зчитування спецiальним сенсором або ж перевiрки офiцером, що пройшов професiйну пiдготовку, – спiврозмовник Крокодила провiв пальцем по зрiзу деревини. – Термiн вашого перебування на Раа – дев'ять годин сiм хвилин.

Година Раа на двi сотих менша за аналогiчну часову одиницю вашоi рiдноi планети. Ви втратили одну сiмдесят сьому частину ваги за останнi вiсiмдесят чотири тисячi ударiв вашого серця. Ви, вочевидь, зазнали шоку, але тепер нам треба вирiшити важливi питання, я хотiв би, щоб ви сказали: готовi ви iх обговорювати чи ще потребуете вiдпочинку?

– Я готовий, – пробурмотiв Крокодил.

– Чудово.