На нашем сайте вы можете читать онлайн «Страта». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Фэнтези, Городское фэнтези. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Страта
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Дата выхода
26 октября 2017
Краткое содержание книги Страта, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Страта. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Марина и Сергей Дяченко) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
…Письменниця Ірена Хміль потрапляє в лабіринт світів, створених таємничим Моделятором – її колишнім чоловіком, геніальним винахідником. Вона розуміє, що треба рішуче втрутитись, бо «творіння» безумця вже не контролюється його волею і може спричинити катастрофу, яка зруйнує світ…
Страта читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Страта без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Жiнки, якi могли б зрозумiти iх, пожертвувати, якщо хочете, своею iндивiдуальнiстю, стати вiддзеркаленням, тiнню…
– Ви – його коханка? – увiрвала пафос Ірена.
Дамочка зiтхнула:
– Я… його друг… Чого, на жаль, з вами не трапилось. Ви не змогли стати другом власного чоловiка…
– Це вiн вам сказав?
– Нi, але це ж одразу помiтно… Ірено, зрозумiйте… Талант Анджея – занадто велика цiннiсть, аби розмiнювати його на банальне сiмейне життя. Ви будете з ним нещасливi… адже ви його не розумiете, не цiнуете. Вiн буде нещасливий iз вами… Вам краще… розлучитися.
Тут будет реклама 1
Генiю не потрiбна дружина – йому потрiбен друг, однодумець… нянька…
– Треба подумати, – зiтхнула Ірена.
І вийшла, залишивши дамочку з розкритим ротом. (Очевидно, та ще не встигла все висловити.)
Увечерi повернувся Анджей – неуважливий i мрiйливий.
– Приходила твоя… шанувальниця, – сказала Ірена пiсля вечерi, коли говорити, взагалi-то, не було про що.
– Яка? – вiдгукнувся Анджей замислено.
– Синя…
– А-а-а… І що?
Ірена подумала.
Тут будет реклама 2
– Вона вважае, що я недостатньо з тобою няньчуся…
– А ти вважаеш – достатньо?
Ірена зiтхнула:
– Знаеш, мое оповiдання надрукували… У збiрцi…
– Покажеш?
– Як схочеш… Анджею, як ти гадаеш, тобi потрiбна iнша дружина?
Тепер замислився вiн. Що було дивно (бо у нього, на вiдмiну вiд Ірени, реакцiя була миттева, яка iнодi випереджала подii).
– Не знаю, чи потрiбна менi дружина… Але ТИ менi потрiбна, Ірено. Конкретно – саме ти.
* * *
«Чи мае право суспiльство про… сво… смертникiв вамп…»
Газета була за позавчорашне число.
Тут будет реклама 3
Ірена довго домагалася саме цiеi газети (в якийсь момент iй спало на думку, що охоронцi приховують факти, не бажаючи травмувати ii, Іренину, психiку).
Куди там! Вони, виявляеться, просто загортали оселедець. І коли Ірена отримала нарештi потрiбну газету, половини сторiнок не було, а тi, що залишилися, смердiли рибою, i частина тексту розпливлася пiд масними плямами…
(Друкарська фарба шкiдлива, особливо якщо ковтати ii разом iз iжею… Охоронцi, вочевидь, нiякого уявлення не мали про правила гiгiени.
Тут будет реклама 4
)
Ірена перевела подих. Чомусь згадався Анджей, який сидiв тодi на чiльному мiсцi за iмпровiзованим студентським столом. «До речi, а що ви думаете про смертну кару?»
Зовсiм недоречний жарт.
«За вiдо…, здобутими з гiдних довiри дже… якийсь успiшний юри… виклав за засуджену Хмiль кругленьку суму в…»
Ірена протерла очi. У таку суму складно повiрити! (Ймовiрно, винен жирний оселедець.
Мнения
Еще нет комментариев о книге Страта, и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!
Другие книги автора
Понравилась эта книга? Познакомьтесь с другими произведениями автора Марина и Сергей Дяченко! В этом разделе мы собрали для вас другие книги, написанные вашим любимым писателем.
