На нашем сайте вы можете читать онлайн «Сліпучі катастрофи. Пентадрама жінки». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Любовные романы, Современные любовные романы. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Сліпучі катастрофи. Пентадрама жінки

Автор
Дата выхода
27 января 2017
Краткое содержание книги Сліпучі катастрофи. Пентадрама жінки, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Сліпучі катастрофи. Пентадрама жінки. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Неля Шейко-Медведєва) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
«Сліпучі катастрофи» — це п‘ять коротких повістей про різних жінок — сумирних, домашніх Єв, які над усе прагнули банального жіночого щастя. Та коли життя влаштовує їм несподівані катастрофічні сюрпризи, вони відкривають у собі войовничу Ліліт і змінюються до невпізнання. Читати цю книжку — все одно що дивитися в дзеркало й знаходити в ньому своє відображення. Можливо, навіть не одне.
Сліпучі катастрофи. Пентадрама жінки читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Сліпучі катастрофи. Пентадрама жінки без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
– Ну, годi! Треба втiкати в Москву, – якось пiсля черговоi сварки випалив Адась, i ми б, напевно, поiхали, якби не дядько, якому я потелефонувала, щоб попрощатися.
– Не пущу! – категорично заявив вiн, i вже наступного дня перевiз нас у свою двокiмнатну квартиру в центрi мiста. Прилаштував мене медсестрою у фiзкабiнет, домiгся для Адася посади в районному управлiннi сiльського господарства i з часом полюбив його як сина за те, що вiн кохав мене щиро й вiрно, – похвалилася Євгенiя незнайомiй «писарцi» й почала читати далi.
ІІІ. Адам
Чесно кажучи, я волiв би розмножуватися якимось iншим, не тварним способом, бо той, яким менi доводиться слугувати Отцевi, е, як на мене, принизливим для богоподiбноi iстоти. А жiноче лепетання, яке супроводжуе його, заважае менi усвiдомлювати це як служiння й перетворюе сакральний акт на звичайну злучку.
З Євою все вiдбуваеться трохи достойнiше, нiж з Лiлiт, бо Єва хоч i не зразу, але зрозумiла, що вона лише олтар, на який я складаю Сущому жертвопринесення сiменi, i не подае голосу, а Лiлiт – колька iй у бiк – повсякчас придумувала безглуздi слова, як ото «кохання», «нiжнiсть», «самозабуття», «екстаз» i пантеличила мене ними у найвiдповiдальнiшу мить.
Я не раз у нервах прохав ii:
– Поясни менi зрозумiлою мовою значення бодай одного з тих слiв, якими ти повсякчас нiвелюеш сакральну суть нашоi близькостi, скажiмо, «кохання». Отець повелiв нам плодитися i наповнювати собою землю, а не «кохатися».
На це вона, вiшаючись менi на шию, воркотiла, як кiшка:
– Коханий, чим жвавiше ми вичерпуемо воду з криницi, тим хутчiй вона прибувае!
– А «самозабуття»? Що це, як не втрата свого божистого «я» й уподiбнення тваринам?
– Ну то й що! Поглянь, якi вони милi, як наполегливо слугують одне одному, домагаючись екстазу, – вiдказувала вона.
– А що таке «нiжнiсть»? – втрачаючи терпець, допитувався я. – Що?!
– Це те, що ти вiдчуеш, коли покохаеш мене всiм серцем.
Словом, вона так i не зумiла переконливо довести менi, що вигаданi нею слова означають якiсь реалii нашого спiвiснування, хоча й уважала себе мудрою, навiть мудрiшою за мене. І це ще не все.






