Циганка за мільйон

– Насправдi я це зробила через те, що Хiтана мене дражнила й називала не справжньою циганкою. З ii слiв, справжнi цигани завжди добре ладнали з конями. Саме пiсля того, як я все ж таки утерла iй носа ми й стали найкращими подругами.

– Ну, з цього приводу можу сказати, що ти дарма переймалася, тому що у тебе характер справжнiх циган, кров циган. Наша перлина, наша дiвчинка, наша надiя…

Так, Тасарла знала, що на теперiшнiй день й дiйсно попри власнi бажання стала останньою надiею на гарний кiнець цiеi справи.

Заради табору дiвчина готова запропонувати себе цьому ненависному незнайомцю, тому що вона й дiйсно справжня циганка, онука барона. Такi як вона не пасують перед труднощами, а долають iх з високо пiднятою головою.

– Я вийду за нього замiж. Я врятую невиннi життя, – впевнено промовила Тасарла швидше переконуючи себе, нiж барона.

– Ходiмо, Перлино моя, стае занадто прохолодно.

Й дiйсно у цей момент порив холодного вiтру розтрiпав довге темне волосся, але дiвчина вперто стояла на мiсцi, продовжуючи вдивлятися вдалину.

– Нi, я хочу дочекатися приiзду нареченого тут. Хочу, щоб вiн вiдразу вiдчув мою присутнiсть, щоб зрозумiв хто тут господар.

Барон дуже добре знав свою онуку, тому не став переконувати зайти у дiм. Все одно це було безглуздо. У дiвчини своi таргани в головi, i якщо вона бажае зустрiти майбутнього чоловiка саме так, то нiхто й нiщо не переконае ii залишити балкон.

Дочекавшись коли Роман нарештi пiде, Севаш наважився пiдiйти до дiвчини. Молодий циган чув всю розмову мiж онукою i дiдусем i йому зовсiм не подобалося, що така красуня як Тасарла повинна стати дружиною якомусь там гаджо.

Не за iхнiми традицiями такi весiлля.

Тримаючись трохи позаду вiн ретельно вивчав дiвчину. Густе волосся струiлося по ii спинi. Червона довга спiдниця та такого ж кольору блуза пiдкреслювали тонкий стан й доволi високий зрiст. Тасарла сильно змiнилася з того, часу як вони ще дiтьми грали на галявинi перед домом барона. Вперше Севаш це помiтив дев’ять рокiв тому, коли вони у шiстьох викрали колье у мiського депутата.

Можливо якби тодi вiн наважився позалицятися до неi, то зараз мав би за дружину онуку самого барона. Через його нерiшучiсть тепер дiвчину чекае зовсiм iнша доля.

Хоча Севаш нiяк не наважувався пiдiйти ближче, Тасарла все одно вiдчула присутнiсть сторонньоi людини. Повернувшись до нього обличчям, дiвчина вигнула брову. Вона не розумiла, що чоловiк тут робить i хто йому дозволив блукати по ii будинку.