Антивірус

Їй здалося, що вона образилася на Сергiйка ще й тому, що вiн зовсiм не звернув на неi уваги, а увесь час дивився тiльки на батька. Коли тато прийняв ii несподiвану пропозицiю послати Сергiйка королем до Глюкландii, вона спочатку зрадiла. Так йому й треба! Подумаеш, задавака який! Нехай спробуе по-справжньому керувати краiною! Ось наб'е собi гуль, то вiдразу, мабуть, отямиться! А потiм дiвчинка зрозумiла, що сумуватиме за цим хлопцем, який звалився до них, наче з неба. Через це вона знову розлютилася, тiльки вже сама на себе.

І ще довго пiсля вiд'iзду нового короля до Глюкландii докоряла собi за пораду, яку так нерозважливо дала батьковi. Але вже нiчого не можна було змiнити.

Роздiл 4

Гра почалася

Сергiйка з Чипсетом, який невiдступно тримався позаду, чекала бiля ганку шикарна автомашина – велика, вузька, чорного кольору, з великими банькатими фарами. Шофер протирав передне скло.

– Ух ти… – захопився Сергiйко. – Мабуть, «мерседес»… Це для мене?! Клас!

– Це не «мерседес», це курсор, Ваша Величносте, – ввiчливо вiдказав водiй.

Вiн тут же поклав ганчiрку в багажник i стукнув кришкою.

– Курсор? – Сергiйко замислено почухав потилицю. – Не чув такоi марки… Це що, з нових? – i тут же подумки здивувався: звiдки шофер знае, що Великий Процесор призначив його, Сергiйка, королем Глюкландii?

Шофер уже вiдчинив заднi дверцята й схилився в шанобливому поклонi.

– На жаль, Ваша Величносте, ви помилилися. Машина не з нових, зате най-най… – Шофер вiдкрив заднi дверцята.

 – Стара, зате перевiрена.

– Я хочу iхати на передньому сидiннi, – висловив свое побажання Сергiйко.

Чипсет, який стояв тут же, за його плечем, тихенько прошепотiв на вухо:

– Не можна, Ваша Величносте, це порушення протоколу. На передньому сидiннi маю iхати я, ваш помiчник. Королi iздять лише на задньому сидiннi, – i вiн непомiтно й м’яко пiдштовхнув Сергiйка до заднiх дверцят, а сам розташувався спереду поруч iз водiем.

Сергiйковi це дуже не сподобалося.

Як же так? Хто король? Сергiйко король! А чому вiн не мае права сидiти там, де вiн хоче? Хiба це правильно? І що цей Чипсет собi думае? Дивися на нього! Протокол! Хiба для королiв iснують протоколи? Вони ж королi! Але Чипсет був незрушний, i Сергiйковi довелося поступитися. Невдоволено бурмочучи, вiн сiв на задньому сидiннi.

– Ваша Величносте, пристебнiть ремiнь, будь ласка.

– Ремiнь? – ще бiльше здивувався Сергiйко.