Вихідний формат

Що там вiдбувалося далi, гонець не дiзнався. Побачив, що увагу вершника вiдволiк бiй iз собакою – а той висiв на ньому, як гроно стиглого винограду на лозi, – единим рухом заплигнув на коня, проломився крiзь кущi та виiхав просто до низького паркану, що вiдокремлював подвiр'я вiд молодого лiсу. Жеребець легко перескочив паркан, i за мить гонець був уже у лiсi. Крики вершника, який кликав на помiч своiх товаришiв, незабаром затихли вдалинi. Гiлки боляче сiкли щоки та колiна, однак гонець не дозволяв жеребчиковi збавляти швидкiсть доти, поки не промчав крiзь лiс та не вискочив на високий крутий пагорб, звiдки було вже видно потужнi стiни Столицi.

* * *

– Вiд Сергiйка, тобто Сержа Першого, – вiдразу виправив себе блазень, – надiйшов лист.

– Що?! – пiдскочила Інформа, – й ти мовчиш?! Ну й дурень же ти, Дронику! Дурень, i бризки вгору! З цього ж треба було й починати! – принцеса вже витирала руки, а розгублена Капа Док стояла над манiкюрним столиком, iз жалем споглядаючи розлитий розчин, концентрат якого вона ще вчора придбала в найдорожчiй столичнiй крамницi.

Дроник не встигав за принцесою, яка майже бiгла коридорами. Нечисленнi придворнi поштиво поступалися дорогою принцесi, що так поспiшала. Якби побачив ii зараз хто стороннiй, нiзащо не впiзнав би у дiвчинi в туфельках iз низькими пiдборами, джинсах i футболцi спадкоемну принцесу Заекрання. Інформi не подобалося чепуритись у розкiшнi придворнi сукнi: вони заважали бiгати величезними кiмнатами палацу, одним словом, були вкрай незручнi.

Авжеж, траплялося, що вона, вже не дiвчинка, а дiвчина, мусила бути присутньою на офiцiйних церемонiях. Тодi подiтися не було куди: повинна була мати вигляд, вiдповiдний до вимог протоколу. Але, на щастя, таке бувало нечасто, що дуже тiшило принцесу. Адже куди зручнiше ходити в джинсах i футболцi, нiж у отих пишних уборах. Вона влетiла до кабiнету, немов маленький вихор:

– Тату! Менi сказали, що ти отримав вiд Сергiйка листа?

– Здрастуй, доню! Отримав.

Вiн коротенький: Сергiйко просить, щоб я вийшов iз ним на зв'язок. У них, у фiзичному свiтi, щось трапилося. Я вирiшив, що тобi цiкаво буде побачити Сержа Першого та побалакати з ним.

– Татку, ти ще й запитуеш? Ти ж знаеш, як я до нього ставлюся!

– Звiсно, знаю, тому й покликав. Ти готова? Тодi я налаштовуватиму iнтерфейс.

Великий Процесор поклав на клавiшi своi довгi, на диво гнучкi пальцi.