Фатальна помилка

Частина І

Княжич i царевич

Глава 1

Немиричi

Землi Великого князiвства Литовського,

кiнець XVI столiття

У це пекельно-пекуче лiто 1576 року вiд Рiздва Христового князь Андрiй Немирич вирiшив одружитися.

Що ж, як то кажуть, люби, Боже, правду – наречений з нього неабиякий: i шляхетний, i заможний, i освiчений, i ззовнi прекрасний, i вдягаеться зi смаком! До того ж обожнюе розкiш, а також гарну музику. Так ще й на поезii знаеться. І нарештi, прекрасно володiе зброею. Будь-який польський шляхтич… та де там – навiть кожен iз князiв литовських роду Гедиминовичiв з радiстю вiддав би свою дочку за славетного князя Андрiя Немирича, воеводу киiвського.

Але рiч у тiм, що хоробрий воевода вже покохав усiм серцем самотню перекiрливу хуторянку Оксану. Дiвчина була розумною i старанною, а також славилася природною красою: широкi стегна, великi груди, густе довге волосся, бiла шкiра… Гордовита й норовлива, вона самотньо жила на своему хуторi та ще й утримувала велике господарство.

Як не дивно, на сватання шляхетного литовського князя Оксана вiдповiла категоричною вiдмовою. Однак воевода не здавався: писав коханiй вiршi, надсилав розкiшнi подарунки… Втiм, Оксана лишалася непохитною, а одного чудового дня несподiвано взяла та й обвiнчалася з бойовим товаришем князя Андрiя – козаком Стефаном.

Запальний i гарячий, князь Немирич спочатку поривався вбити зрадника, однак вчасно згадав, як в однiй з дуже небезпечних вiйськових вилазок саме Стефан прикрив собою його – Андрiя – вiд татарськоi стрiли.

…Виявляеться, колись дуже давно була панна Оксана татарською полонянкою! Разом з iншими бранцями гнали ii через Дике Поле до Криму, щоб як ясир[1 - «Живий» товар (тут i далi – прим. авт.).] продати на невiльничому ринку. Однак iй неймовiрно пощастило: загiн хоробрих козакiв атакував татарський обоз i звiльнив бранцiв.

Вiдтодi й покохала вiльна козачка Оксана свого лицаря. Стефан же вiдправив дiвчину до своеi старенькоi матерi, при цьому пообiцяв повернутися й неодмiнно одружитися з нею. Однак клята татарва налетiла i спалила тепер уже рiдне село Стефана, його мати при цьому загинула…

Оксана навiть iз майбутньою свекрухою не встигла познайомитися: дiсталася селища одразу пiсля татарськоi навали.