Принц України

Тодi розумiю, так… Але втiм… Стривайте! Ви ж тiльки-но стверджували, що фройляйн була в червонiй пачцi та ще й у червоних пуантах, а тепер раптом говорите про вiйськовий плащ-намет…

– Нi-нi, ви не зрозумiли: цей величезний плащ був накинутий зверху червоноi балетноi сукнi й геть приховував ii. А якщо якiсь там деталi незвичайного сценiчного вбрання й визирали назовнi, то в метушнi пiд час артобстрiлу iх цiлком могли сприйняти як кров. Тому пiд час вiдходу росiяни навiть не пiдiйшли до фройляйн.

– А як же ii товаришi? Іншi артисти, себто…

– Хтозна! – Головлiкар лише плечима знизав. – Очевидно, вiдступили разом з росiйськими солдатами, вважаючи балерину вбитою. Наша контратака на тiй дiлянцi фронту була несподiвано успiшною на тлi загального вiдходу вермахту з територii генерал-губернаторства, який мае мiсце останнiм часом i який…

– Е-е-е, гер лiкар! – Гауптштурмфюрер примружився i погрозив головлiкаревi пальцем. – Не годиться так говорити, будьте ласкавi добирати слова, обговорюючи ситуацiю на фронтi.

Самi знаете, чим може скiнчитися сiяння панiкерських настроiв у вiйськовий час.

Головлiкар зрозумiв, що перед ним все ж таки представник СС (хоча i належить вiн до фронтовикiв з ваффен-СС[5 - Вiйськовi формування СС, утворенi з т. зв. «резервних вiйськ СС».]), та опустив очi додолу.

– Втiм, не зважайте. Я збережу в таемницi вашу оцiнку поточноi ситуацii. Як iнтендант фронтовоi гренадерськоi дивiзii, а не якийсь там тиловий пацюк, я сам бачу дуже багато чого.

Тому давайте-но краще повернемося до балерини-росiянки… До речi, нагадайте, як звуть цю фройляйн?

– Олександра Тимченко.

– Ну так, звiсно… Отже, при раптовому вiдступi ii кинули своi ж, визнавши вбитою. Себто вона серйозно постраждала?

– Ну-у-у, це з якоi точки зору дивитися.

– Себто? Я, знаете, хотiв би дiзнатися про всi подробицi.

– А навiщо це вам, гер гауптштурмфюрер?

Головлiкар i вiдвiдувач втупилися один на одного i деякий час мовчали.

Першим здався есесiвець:

– Я не знаю, як вбачаеться подальша доля цiеi балерини вам або комусь iншому, але особисто менi хотiлось би залучити фройляйн росiянку на службу до нашоi дивiзii. Пiсля повного одужання, зрозумiло.

– На службу?! Ах, он воно що…

– Ну так. От саме тому i хотiлося б докладно дiзнатися, що з нею.