Принц України

– Дмитре, як це ви сюди потрапили? – без найменшоi тiнi переляку поцiкавилася вона у велетня, який аж надто несподiвано з’явився в темному коридорi особняка.

– Я… я пошту принiс… – вiдповiв дещо збентежений двiрник.

– А де доглядальниця? – продовжила допит племiнниця.

– Я… я не знаю… Мене впустив Порфирiй Андрiйович. Себто, протяг… Дверi розчинилися, папери розлетiлися… Отакоi.

Невiдомо, чим би закiнчився допит, якби з кабiнету не пролунав скрипливий старечий голос:

– Сашунько, годi мучити Дмитра! Вiн нiчого поганого не зробив, саме лише хороше… Краще йди-но до мене i розкажи, як минув прийом.

Олександра поспiшила до дядечка, а бородань зник у надрах коридору.

– Це ще що за Сахара?! – обурено вигукнула жiнка, яку буквально обпекло повiтряним потоком, тiльки-но вона прочинила дверi кабiнету.

– Уявляеш, Сашунько, я нарештi зiгрiвся! – захоплено вигукнув Порфирiй Андрiйович. – Я щось дуже сильно мерзну останнiм часом… Утiм, це неважливо. Розповiдай швидше, як там вiдбувся прийом в посольствi?!

Племiнниця з тривогою позирнула на дядечка, але той лише вiдмахнувся:

– Сашунько, та я, можна сказати, абсолютно здоровий!.

. Якась там iнфлуенца… Як прийшла, так i пiде. Дурницi все це! Пiсля запашного липового чаю з медом менi стане значно краще. Будь ласка, не турбуйся, таке вже зi мною траплялося… Ти краще ось що: попроси-но Марiю заварити менi чайку, будь ласка!

– Але ж Марii немае…

– Ах, так, я ж вiдпустив ii до вечора… Тодi сама завари, гаразд?

Старий запобiгливо зазирнув в очi племiнницi.

Жiнка легко витримала цей погляд i з усiею жорсткiстю, на яку була здатна, почала безжалiсний допит:

– Порфирiю Андрiйовичу, ви це навiщо вiдпустили доглядальницю? У вас, як я розумiю, була важлива зустрiч, чи не так?

– Так, Сашунько, я цього i не приховую. Приходив мiстер Пiтер Пiрс, цiкавився моiм здоров’ям… А що?

Вiдiрвавши пильний погляд вiд заваленого паперами столу, Олександра рiзко вiдповiла:

– Дорогий дядечко, у мене iнша iнформацiя.

– І яка ж?…

– Це зараз не надто важливо. Дядечку, дорогий мiй чоловiче, у вас же якихось два тижнi тому стався важкий напад, ви буквально дивом вибралися з того свiту. Я так злякалася за ваше життя!.. Ваш лiкар дуже стурбований вашими нiчними дискусiями. Ви ж знаете, дорогоцiнний мiй, що вам не можна настiльки багато працювати, а ваш стiл, як я подивлюся, знов завалений паперами.