Науковий експеримент. Психологічна драма

Маринка, ти все-таки, молодець! Спасибi, що не залишила мене в бiдi…

МАРИНА БОРИСЕНКО (знiяковiло). Будь ласка.

Гриневський виходить з класу. Вiн намагаеться стримати задоволену посмiшку.

Пiсля того, як всi учнi здали зошити, Нiна Павлiвна виходить в коридор.

СВІТЛАНА ІЛЬЇНА (вона сидить поруч з Мариною). Марино, навiщо ти допомогла Гриневському? Ти ось сама не встигла написати контрольну… А через що, чому питаеться?.. Тому що ти домогла Михайлу. Написала йому шпаргалку.

МАРИНА БОРИСЕНКО.

Вiн попросив мене про це. У нього при написаннi контрольноi виникли труднощi. Вiн передав менi записку з проханням допомогти йому.

СВІТЛАНА ІЛЬЇНА. Ти би бачила, Марино, його задоволене обличчя, коли вiн виходив з класу! Вiн посмiхався так, наче кiт, що вкрав сметану. Звiсно! Тепер вiн одержить за свою роботу кращу вiдмiтку, нiж би отримав, якби сам писав. Вiн такий ледачий, не хоче добре вчитися, у нього по математицi завжди низькi бали, а ти йому тут допомагай. Ти вiдволiклась на уроцi, щоб написати Гриневському шпаргалку, а в пiдсумку сама тепер вимушена дописувати свою контрольну на перервi.

Не розумiю тебе, Марино, чому ти допомагаеш Гриневському? Вiн же поганий учень!

МАРИНА БОРИСЕНКО. Зате вiн хороший спортсмен!

СВІТЛАНА ІЛЬЇНА. Ну той що?! Хiба це так важливо в життi?! Успiх в спортi ничого не вартий!

МАРИНА БОРИСЕНКО. Я так не думаю.

СВІТЛАНА ІЛЬЇНА. Цiкаво, Гриневський сидить разом з Бiлоусовою, чому вiн не попросив допомоги у своеi сусiдки по партi Тетяни Бiлоусовоi?

МАРИНА БОРИСЕНКО.

Вона не погодилася. Сказала, що сама не встигне написати контрольну з математики.

СВІТЛАНА ІЛЬЇНА. А-а… зрозумiло… Тетяна вiдмовилась йому допомагати, тодi Гриневський звернувся до тебе, Марино… Ну, а ти, звiсно, вже не змогла йому вiдмовити, ти ж у нас така благородна iстота. Прямо як мати Тереза, усiм допомагаеш, навiть таким лобурякам, як Мишко Гриневський. І вiн ще за контрольну одержить вiдмiнну оцiнку. Ось побачиш, Марино, вiн обов’язково одержить хорошу оцiнку за цю контрольну, що ти йому написала.

МАРИНА БОРИСЕНКО. Ну то й що?! Що з того?

СВІТЛАНА ІЛЬЇНА (здивовано). Як це?! Ти не розумiеш, Марино? Де ж тодi справедливiсть? Ти всi роки добре навчалась у школi, була старанною ученицею, вiдмiнницею… працювала неначе бджiлка, не покладаючи рук, а Гриневському, виходить, все з легкiстю достаеться в життi. Вiн хоче легко пройтись по життю. Взяти хоча би сьогоднiшню контрольну роботу з математики.