На нашем сайте вы можете читать онлайн «Посол Царя Царів». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Фэнтези, Историческое фэнтези. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Посол Царя Царів

Автор
Дата выхода
09 сентября 2020
Краткое содержание книги Посол Царя Царів, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Посол Царя Царів. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Орест Сандомирський) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Орест Сандомирський (справжнє ім’я – Костянтин Когтянц) народився у 1956 році у м. Дніпрі. Закінчив історичний факультет Дніпропетровського університету. Відомий письменник, що працює у жанрі фентезі. Знаний журналіст, має активну громадянську та життєву позицію. Веде власний блог на Facebook, де висвітлює свої погляди на найактуальніші події сьогодення. Призер конкурсу «Коронація слова» в номінації «Вибір видавців» у 2010 році та володар спеціальної відзнаки «За кращий історико-патріотичний роман» у 2013 році.
У видавництві «Фоліо» вийшлидруком книжки Костянтина Когтянца «Обре, сховайся добре!», «Покохати відьму» та «Монети для патріарха».
Роман «Посол Царя царів. Наввипередки з часом» Ореста Сандомирського дає змогу повною мірою насолодитися сумішшю захоплюючого фентезі з реальними науковими та історичними фактами. Головний герой приймає ім’я Мартин ван Ґелсінґ, чим запускає механізм дуже небезпечних пригод. Він вирушає на Батьківщину, долаючи цілі континенти: Азія, Африка, Америка, нарешті Європа… У будь-якій ситуації, у будь-якій місцевості він та його навички – єдине, на що можна по-справжньому покластися. На своєму шляху він зустрічає чоловіків, жінок, вигаданих, на перший погляд, істот і навіть самого Царя царів, чиїм послом згодом стане… І найважливіше – Мартин робить спроби пізнати себе, усвідомити свою місію, яка лишається незмінною попри час та простір. Хто такий посол Царя царів, куди він прямує, як давно почався його шлях, коли і де завершиться? Відповіді на ці та багато інших питань знайдете у цій книжці.
Посол Царя Царів читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Посол Царя Царів без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Скорiше за все вони вважали, що ми нiчого не зрозумiемо. Нi, вони рухалися так, аби iх завчасу не помiтили, якби не птахи, i якщо я був всерединi хати (особливо, якби заснув удень). Чоловiк i жiнка. Жiнка без головного убору, з якоюсь некитайською високою зачiскою, волосся чорнiше за крило крука. Чоловiк, з-пiд шапочки якого вибиваеться бiле волосся. Я не зразу втямив, що воно не бiляве, не сиве, а бiле – нiколи не бачив аль- бiносiв.
Я не мiг повiрити. Це неможливо. А дракони – можливi?
На щастя, вiтрець дув на мене.
Лжедаос. Також воскрес. І рухався до хати. Я з жахом приготувався померти, бо пострiлiв у мене всього два… Перед очима майнула жахлива картина – тигри пожирають дiвчат живцем. Я зобов’язаний хоча б iх вбити. Раптом пролунало жахливе ревiння i жовта тiнь вистрибнула з-за рогу, збила даоса з нiг.
Лев. Такий самий, як у видiннi, або той самий.
Я прицiлився i вистрелив в бiлого. Влучив! Це важко, але я влучив! В серце.
Тигриця глянула на мене багатообiцяючим поглядом – i разом з цим мене пройняв жах. А вона нiби завмерла перед левом.
Стрiляти з вочун – японськоi аркебузи – на такий вiдстанi складно, бо я до неi не звик.
Лев загарчав, а з хати донiсся якийсь писк. Я завмер. Лев подивився менi у вiчi. А кажуть, що звiрi такого не роблять… Я здригнувся, бо до мене дiйшло. З запiзненням. В очах лева свiтився розум!
Не думаючи, я обережно поклав рушницю на землю i простяг левовi руки. Ми не вороги! Ми не вороги! Страшно було… Секунди спливали повiльно й здавалися безкiнечними.
Лев зробив ще крок – i щез. Просто щез, був – i нiчого немае. На негнучких ногах я пiднявся на ганок. І тут на мене налетiли зразу два вихорi. Мене обнiмали, цi- лували…
– Тихо! Тигриця близько!
Зразу злякалися.




