Мисливські усмішки (збірник)

Коли б ми з вами тут списали цiлi стоси паперу, чи наговорили тисяч iз десять кубометрiв найученiших слiв, доводячи перевагу централки перед шонполкою, все одно знайдеться кiлька чоловiка з гурту, що зразу ж вас ошелешать:

– Централка, кажете, краща?! І що ото воно говорить?! А чи бачили ви мою шонполку, що ще прадiдовi моему оцього пальця одiрвала, як курок одскочив?! Бачили?! Так чого ж ви ото так централку вихваляете? Ну, куди, скажiть, ота ваша пукалка проти справжньоi, як от i в мене, шонполки? Ви ж не бачили, як iз моеi шонполки вовк на шiстдесят сажнiв перёкида пiшов?! Бачили?

– Нi, не бачив!

– То й не говорiть! Централка – вона, конешно, теж ружжо.

Ложа – красива, лакована, стволи теж рiвнi, видiланi стволи… Да… У руки вiзьмеш, так вона справдi таки вродi настояще ружжо. А от як на дiлi вона, конешно, стрiляе, то не так стрiляе, як моя шонполка стрiляе… От сказать так: якби менi оце крiпкого стального дроту, – небагато його й треба! – щоб я крiпко ствола до ложi вкрiпив, притяг, як слiд, ех, цiни б не було моiй шонполцi! Дiд iще покiйний як прикрiпили, то й досi! Вони тодi, ох, i дроту ж дiстали! У того, як пак його, – та не дай збрехать, та в отого, що взяв племiнницю в нашого графа Капнiста. От, дивись, i вилетiло ж. Та ще вiн сiрими в яблука жеребцями iздив… Четвериком! А лiва пристяжна було голову аж до землi, курява з-пiд неi стовпом-стовпом! А кучер сидить та тiльки покрикуе: «Побережись! Поберррежись!» Так отодi ще дiд покiйний вкрiпили, а тепер воно розхиталось трохи. Стрiляе добре, тiльки, як стрельнеш, так воно нiби цапки стае… Дроту б менi, щоб вкрiпить. І не багато й треба. Не виделують тепер такого дроту. Ох, i сильно б’е. Одного разу я нацiлив чирьонка, добре нацiлив, як гахнув, а воно менi повз праве вухо тiльки – д-з-з-з-з-з! – як свисне, – так куди сильней, як Штанькiв паровик! А то воно курка вирвало, так вiн менi ото повз ухо тiльки – д-з-з-з! Лапнув рукою, – вухо на мiсцi, тiльки з того часу трохи недочувати став. Дуже сильно ружжо б’е. А ви кажете – централка краща. Чирьонка я тодi не вцiлив… Та то нiчого, на другий день я пiдкрався з-за очерету, а воно бiля берега плавало, так я його палкою. Все одно не втекло. Так ото щоб пiсля цього я промiняв свою шонполку на якусь там централку… Та нiколи в свiтi.

Нi, – доводити перевагу централки перед шонполкою або навпаки, – зайва рiч.

Особисто я – за централку.

Чому?

Ну, такий у мене смак.