Коли прокидається сила

Затям собi: щедра людина нiколи не буде багатою.

– Ти хочеш сказати, що твiй клiент харчуется чорним хлiбом, часником i салом?

– Нi. Цей нарощуе власне i в iжi собi не вiдмовляе. Ти б його тiльки бачила – стiжок у штанах.

– Вельми естетичне видовище, – пирхнула Беренiка i взялася до снiданку.

Тренування стали настiльки звичними, що тiло само без найменшоi вольовоi спонуки наповнювалося енергiею дii, бажанням руху. Дядько Гонафо молодшав на очах, а Беренiка радiла, як дитина, кожному вдалому випаду, кожному вiдбитому удару i кожному стрибку, що вiд чарiв Гермiниного меча набував вiдтiнку польоту.

Пiсля обiду Беренiка i Гонафо вирушили до лiсу шукати хатину, бачену увi снi.

– То, кажеш, ти таки скрутила потвору вночi? – запитав астролог дорогою.

– На жаль, це був лише сон, – зiтхнула дiвчина.

– Знаеш, сни рiзнi бувають. Я за свое життя яких тiльки не набачився.

– Так я тобi й повiрила.

– Можеш не вiрити, але я таки розповiм. – Дядька Гонафо Беренiчинi шпильки не зачiпали за живе, а частенько навiть розвеселяли.

 – Так от, скептику, сни бувають трьох видiв. Найпоширенiшi – звичнi, баченi щоночi, коли мозок для розваги вибудовуе з усього, що бачили очi i чули вуха, радiснi або тривожнi фантасмагорii. Ну, це вiд настрою залежить. Такi сни iснують для задоволення. Другий вид – сни пророчi. Навряд чи тобi вони коли снилися…

– Звiдки ти можеш знати, що менi снилося, а що нi?!

– Якби таке хоч раз трапилося, то я б знав про це того ж ранку. А от сьогоднiшне твое видиво належить до третього типу сновидiнь.

Я iх для себе називаю снами-дiями. Хитра штука, скажу тобi. Все, що у таких снах вiдбуваеться, мае значний вплив на реальнiсть. З того я роблю висновок, що Iдрiге буде битий.

– Ти це щойно придумав?

– Знущаешся?

– Ти старий, досвiдчений i хитрий. Тобi обдурити бiдну дiвчину простiше простого.

– Ми правильно йдемо, проста дiвчино? – запитав Гонафо, коли Беренiка звернула з наiждженоi дороги у густi хащi.

– Тут стежка i дуб.

Такi, як увi снi.

Гонафо зупинився в нерiшучостi. Його увагу привернув шум угорi. Придивившись уважнiше, вiн побачив, як двi сойки б’ються з вороною. Дивовижно, але чорна бандитка перемагала! А далi сталося зовсiм незрозумiле: одна з сойок полетiла геть, лишивши свою товаришку наодинцi з вороною. I тiльки це сталося, переможне каркання змiнилося iстеричним лементом.

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».