Коли прокидається сила

Добрi сусiди, забувши про роботу, цiлими днями спостерiгали за Беренiчиним будинком i просто худнули на очах вiд титанiчних потуг розгадати таемницю металевого брязкоту. Версiя про пекельну кузню вiдпала у перший же день, бо як панi Штумбах не принюхувалася, але запаху сiрки вловити не могла. Та й вечорами у вiкнах Беренiчиного дому горiло спокiйне свiтло кiлькох свiчок, а не палахкотiв пекельний горн. Буйноi фантазii, що завжди виручала iх у подiбних випадках, цього разу добрим сусiдам забракло. I хоча питання зависло у повiтрi, нiхто не сумнiвався, що Беренiчинi заняття, може, й не аморальнi, але що непристойнi, то вже точно.

Та дiвчину проблеми сусiдiв цiкавили мало. Вона старанно засвоювала науку дядька Гонафо, змiнивши спiдницю на штани. Слiд сказати, що така метаморфоза неабияк обурила оточуючих i дала гарну поживу для нових плiток i пересудiв.

Так тривало бiльше мiсяця. I ось настав день, коли дядько Гонафо сказав Беренiцi:

– Дiвчино, ти чародiйка. Я вiдкрив тобi усi своi секрети i бiльше нiчому новому тебе навчити не зумiю.

– Це жарт?

– Я дуже втомився, щоб жартувати.

– Не вiрю. Ти стрибав, як навiжений заець. – Беренiчинi очi свiтилися щастям.

– Iдрiге може виявитися набагато молодшим за мене. От я й старався, – пояснив дядько Гонафо. – Але, на жаль, бiй з тим паскудником буде не тiльки змаганням у спритностi. Для перемоги тобi знадобиться щось бiльше.

– Ти можеш говорити яснiше?

– Не гарячкуй. Тобi в першу чергу потрiбна мiцна вiра у себе, а ще – вiра у пiдтримку вищих сил.

– Якщо чесно, то я й сама iнколи сумнiваюся. Справедливiсть зневажена, а зло у нашому свiтi почуваеться дуже затишно.

– Тiльки на перший погляд. Ми обурюемося несправедливiстю, забуваючи, що з позицii простоi людини неможливо осягнути надземне. Явища закономiрнi видаються нам випадковими, хоча випадковостей практично не бувае.

– Ти хочеш мене переконати, що навiть цей бiй з Iдрiге – теж закономiрнiсть?

– Аякже. Сила, яка у тобi народжуеться, вимагае дii. І сила росте, коли змагаеться з iншою силою.

– Або слабне, коли натикаешся на когось сильнiшого за тебе, – зiтхнула Беренiка.

– Не драматизуй. Баланс енергiй у нашому свiтi витримуеться справно. Це лихi люди мають зiтхати, бо темна сторона завжди у програшi.

– Менi б твою упевненiсть.

– Дарую, – усмiхнувся астролог.