Вогонь

Тож у такi важкi часи iх пiдтримка була безцiнною.

Бiля напiвзруйнованих мiст Над лягли на поверхню десять велетенських дванадцятифредових кораблiв-шпиталiв. Ргодкасонцi розгорнули польовi шпиталi у iх передмiстi. Своечасно, бо планетою поповзли страшнi епiдемii забутих смертельних хвороб. Ослабленi, голоднi, пораненi надiйцi – легка пожива для вiрусiв i бактерiй.

Ргодкасонцi не намагалися зрозумiти причину планетарноi вiйни мiж мiсцевими видами розумних. Вони нiколи i нiде не приймали нiчию сторону, намагалися не брати до рук зброi. Ргодкасонцi годували голодних, лiкували поранених, рятували втiкачiв, органiзовували табори для бiженцiв.

* * *

На космодромi столицi, пiд захистом мiцного куполу силового поля, розгорнули похiдний шпиталь i тимчасовий табiр для бiженцiв. Сюди прибували космiчнi пороми, що вивозили бiженцiв на безпечну територiю, й навiть на космiчну базу ргодкасонцiв, яка знаходилась на орбiтi планети.

Ргодкасонцi з жахом дивилися на мiста бiля космодромiв, забарвленi у кольори гниття й попелу, рiзав нюх страшний запах горiлого i мертвого. Гравiтацiйнi платформи, захищенi силовим полем, почали патрулювати вулицi мiж завалiв iз зруйнованих бомбами будинкiв. Там, де мертвi тiла нiкому було ховати. Там, де худi, обiрванi й голоднi люди розбирали голiруч завали з надiею знайти пiд ними живих. Там, де бруднi дiти, схожi на живi скелети, блукали, загубленi серед суцiльноi розрухи. Там, де за платформами миротворцiв iз чорних, як слiпi зiницi, вiкон через прицiли снайперських старих та сучасних гвинтiвок вороже слiдкували зiркi очi ополченцiв. І силове поле гравiтацiйних платформ здригалося вiд вибухiв i куль iз далекобiйних гвинтiвок. А ргодкасонцi не розумiли ворожостi, адже вони допомагали людям. За що ж iх намагаються вбити?…

Не зрозумiти iм, чесним i гордим, що стрiляли у них прибулi з iнших планет найманцi, вiчнi шукачi наживи, тi скалiченi душi, що не можуть жити у мирi й повсякчас шукають вiйни. Тi, котрих залюбки використовували полiтики у своiх вiйськових iграх.

Ргодкасонськi миротворцi – чистенькi, цивiлiзованi, у сучасних сiрих бронежилетах, захищенi з голови до нiг, але не озброенi, виходили на руiни безстрашно, наче легендарнi ангели[2 - Ангели – довгожителi, що володiють цiлительською магiею. Тонкоматерiальнi iстоти, котрi можуть набути будь-який образ. З планети Агалла.] з довоенних казок. Вони пiдбирали поранених, робили щеплення, ховали мертвих, роздавали коробки з iжею, пляшки з чистою водою.