Громадянин

Помiтимо, що сам агрегат, не став наближатися до сидячого дослiдника впритул, а зупинився бiля вiдкритого цилiндра i став мiрно постукувати по краю нижнього сегменту одним зi своiх манiпуляторiв:

– Тук-тук, пауза – тук-тук, пауза – тук-тук – мiрно вибивав ритм кiнчик гофрованого шланга цього монстрика.

– Вхiдне повiдомлення вiд «

», прийняти? – здивувала нейромережа.

– Давай – на автоматi вiдгукнувся мозок людини.

– 

.

Технолог деякий час намагався зрозумiти отриману абракадабру, потiм кинув безнадiйну справу i став переводити погляд з ходячого крiсла на вiдкритий цилiндр i назад.

Нарештi iдiотизм ситуацii дiйшов до шокованого мозку:

– Мене запрошують всередину. На дослiди. Поки по-хорошому. Напевно.

– Вхiдне повiдомлення вiд «

», прийняти? – знову здивувала нейромережа.

– Так я взагалi не зрозумiв, ти хто? – прокричав хлопець через динамiки скафа.

– 

.

– Я так нiчого i не зрозумiв. На загальному повторити можеш? Чого тобi вiд мене потрiбно то, залiзка?

У вiдповiдь на цю тираду, крiсло присунулося впритул до цилiндра i стало постукувати вже двома манiпуляторами, якось наполегливiше, чи що.

– Гаразд гаразд, я зрозумiв: час – це грошi, вже лiзу, тiльки без рук, будь ласка. Ось же iдiот, навiщо менi був цей камiнь – залишилося зробити всього шiсть стрибкiв, i був би у людей, так нi ж – захотiлося побути археологом, бля… – з такими словами полiз всередину i улiгся на пружне ложе.

Механiзм прибрав своi клiшнi з кришки i цилiндр став закриватися, а горе-дослiдника стало трусити вiд нехороших передчуттiв.

Нарештi, обидвi половинки зiмкнулися, i технолог став iз занепокоенням чекати продовження цiеi постановки, яке не змусило себе чекати. Ззаду щось пiдозрiло зашумiло, вiн вiдчув якийсь рух за головою i спробував задерти ii, щоб побачити причину цих звукiв i рухiв.

– Розгерметизовуватися не буду – дурнiв немае! – пiдбадьорював вiн сам себе.

У наступний момент вiдчув несильний бiль вiд уколу в передплiччi – скосив очi i не повiрив побаченому: якийсь тонкий, блискучий шланг, або кабель, пробив матерiал його скафа i встромив в нього щось гостре.

Далi подii стали розвиватися для землянина, як в страшному снi: зробивши свою чорну справу, кабель вискочив з його тiла, а на його мiсце встромився з новою порцiею болю його побратим, але товстiше i прозорiше, до того ж. Затухаюча свiдомiсть встигла вiдмiтити факт, як по цьому прозорому шлангу у бiк його плеча рухаеться якась маленька чорна штучка.