Технолог

Так от iнформацiя показалася Дро цiнною, тому ще в каютi того пiлота вона була скопiйована на нейромережу, а накопичувач вiдправився в утилiзатор.

Хлопець вирiшив втаiти iнфу вiд клану з надiею колись нею скористатися. Суть була в чому: цей каботажник частенько стрибав в систему без назви пiд каталожним номером 22-К35-122Х. У системi була киснева планета класу А+, де була присутньою цивiлiзацiя розумних на докосмiчному рiвнi – ну щось там намагалися вже запускати на орбiту, але так, поки що по дрiбницям – супутники зв'язку – шпигували один за одним за допомогою цих супутникiв.

Декiлька астероiдних полiв з середнiми за цiною Спiвдружностi сумiшами, пара газових гiгантiв. Але головне, як вказувалося в накопичувачi – це досить високий за мiрками тiеi ж Спiвдружностi КІ аборигенiв 110–180, хоча часто попадалися унiкуми з КІ за 200.

Загалом, чистий работорговець був той каботажник. Розумнi з такими високими показниками високо цiнувалися в усiх державних i приватних органiзацiях, хоча, де в якiй якостi – можна було швидко отримати високооплачувану посаду, а можна було пiти як сировина для виготовлення штучного мозку (ШМ) високого рангу або елiтного регенерина для просунутих медкапсул.

Ось тодi у Дро i дозрiв далекосяжний план по використанню цiеi iнформацii в майбутньому.

По ходу своеi творчоi кар'ери на посадi громили-абордажника, iмплантiв Дро постарався поставити собi по максимуму своiх фiнансових можливостей, хоча частину з них вiн винiс при мародерцi як трофеi iз захоплених суден. Імплант збiльшення КІ – «Інтеллi 50+», iмплант збiльшення оперативного об'ему сховища нейромережi «Мемо 100+», по-простому iмплант на пам'ять, iмплант пiлотажний «Волум 2», iмплант-нанофабрика «Хел-Д-100».

І якщо з першими двома все було просто i зрозумiло – цифра означала кiлькiсне збiльшення до природного параметра носiя, то останнiй був неоднозначною рiччю.

Конкретних точних даних по ньому в Глобомережi не було, виготовляли iх сполоти – гуманоiдна раса Спiвдружностi, одна з найстарiших у вiдомому просторi обжитого космосу.

За своi симбiонти i iмпланти дерли просто непристойнi грошi, проте кiлькiсть бажаючих на такi iмпланти не зменшувалася. Робили вони i нейромережi, але тi приживалися у людей украй рiдко, в перелiку корпорацii «Нейромережа-Глоботех» вони були присутнiми з позначкою «пiд замовлення», гарантiй того, що приживиться така нейромережа корпорацiя не давала.

Так от про цей iмплант – встановлювали його майже всi, але у всiх ефект був рiзним.