Найманець

Макс плекав надiю, що вiн знайде на цьому кораблi необхiднi матерiали i запчастини для вiдновлення виконавчоi лiнii – увесь модуль повернути до життя навряд чи вийде, але змусити корабель розганятися i стрибати вiн, швидше за все, зможе. Склавши собi, таким чином, загальне уявлення про стан справ, землянин став рухатися назад в рубку, оскiльки отримав повiдомлення вiд Круна про те, що мiсцевий капiтан починае оживати.

– Гутен морген – привiтав вiн головного пiрата, увiйшовши до рубки.

Самурай i найманець, що стояв поряд з ним, здивовано подивилися на фахiвця – нiмецькоi мови тут нiхто не знав, швидше за все, тому повторив те ж на iнтерi.

– Код до ШМ, э… як тебе там…? – питально подивився наш герой на спантеличеного полоненого.

– Сунь-чо Фчай – вiдповiв той.

– Що??? Сам туди щось засунь! – вигукнув технолог i приклався черевиком скафа до грудини головного гоп-стопера цього корабля. Код давай, бiбiзяна! – Крун, що стояв поряд, з нерозумiнням i здивуванням подивився на свого партнера.

– Чого потрiбно засунути, я не зрозумiв?

– Я сам не зрозумiв. Коротше, не бери в голову, партнер, це я так, до слова припало. А ти чого завис Щось-Фсунь? Код давай, говорю – або ти хочеш обговорити це питання з рiзаком дроiда?

При цих словах мiсцевий главгад помiтно зблiд, хоча ненавистi в його очах тiльки додалося – через пару секунд на нейромережу прийшов пакет з необхiдною iнформацiею. Макс тут же скористався можливостями, що вiдкрилися, i змiнив старий код на новий – його нейромережа згенерувала випадкову послiдовнiсть символiв на запит хазяiна.

Авторизувався, як новий хазяiн корабля i зажадав повний звiт про стан, включаючи вантажнi декларацii. Поки бортовий мозок складав доповiдь новому власниковi, останнiй вирiшив прояснити деякi моменти у старого.

– Слухай, э…, як тебе там, знову забув… О! Засунь-чо, згадав!

– Я Сунь-чо Фчай! – потомствений капiтан великого Корита – заявило це диво.

– Та пофiг, Сунь або Засунь – неважливо.

Ти менi ось що скажи: як у тебе з кредитами – готовий викупити свое життя, потомствений ти наш, мля.

– Я вiддам тобi корабель, повний костюм Кiчана, пару легендарних мечiв i ще парочку мiльйонiв кредитiв. Як тобi?

– А-ха-ха-ха – землянин разом з Круном зiгнулися в нападi реготу – розсмiшив ти нас, Сунь-чо там щось кудись,… м-дя. Це i так вже наше, а пара мiльйонiв – це занадто мало за життя такого героя, як ти, хе-хе.