Пляшка в пляшці

Вiн, з непритаманним йому емоцiйним сплеском, замахнувся i щосили припечатав до поверхнi столу, як ознаку невiдворотностi процесу вживання рiдини для сп’янiння. Дивом стакан продовжив триматися попередньоi форми, а не розлетiся дрiбними скалочками. Задоволено потер долонi.

Але в такому положенi в нього неможливо наливати! Дно було вверху, тобто зверху верху. А верх, з отвором для наливу i пиття внизу, на мiсцi низу.

Вiдразу знайшов вихiд з цiеi епередбачуваноi ситуацii. Перевернув його догори псевдо-дном. Тепер вже обережно поставив правильно.

Як цього й передбачае ситуацiя. У звичайний спосiб: дном до низу. Так, щоб дно стакану безперестанку торкалося, водночас всiею своею площею поверхнi, поверхнi столу. На цьому вiн зупинився, на декiлька секунд. Пересвiдчився на всi сто. Лишень тепер впевнено витягнув з правоi верхньоi кишенi, своiх же штанiв, пляшку з прозорим, на перший погляд, напоем. Мабуть так i виглядае алкогольна синкопа, бо вiн навiть видав кiлька звукiв ротовим отвором на кшталт улюбленоi мелодii. Типу: «будьмо, будьмо, будьмо…»

Чомусь це зробив лiвою рукою, хоча подiбне було не досить зручно в даному випадку. Можливо глибоко в пiдсвiдомостi вiн був ще й шульгою. Пляшка еластично опинилася в лiвiй долонi, досить впевнено затиснута. Незадоволений концентрацiею уваги, все ж без зайвих клопотiв перемiстив ii до правивцi. Залишок занедбаноi iдеоми догматизму примусив це зробити без варiантiв вибору. Так вiн впевненiше утримував i мiг вправнiше налити, не розливаючи даремно дорогоцiннi мiлiлiтри на дерев’яний стiл.

Не фарбований i ним змайстрований, на якому фактура дерева вже була ледь помiтною крiзь багаторiчний, товстий шар темного, заяложеного бруду. (Див. дод. № 4).

Вправно притулив горлушкою пляшки, виготовленоi з прозорого безкольорового скла i слiдами вiддертоi по звiрячому етикетки. Притулено ii було до надщербленого краю стакану. Поволi почав наливати, майже без емоцiй. Лишень кiлька разiв поспiль облизав пришерхлi губи. Горлушко впевнено прилаштувалося до краю гранчака.

Цьому сприяли надщербина.

Лiвицею кволо притримував стакан, одночасно притискаючи його до столу для впевненостi в собi i на випадок непередбачуваного падiння стакана-гранчака на стiл або взагалi на пiдлогу, на якiй i був розмiщений стiл з усiма нiжками. Тодi було б взагалi непереливки. Така непередбачуванiсть мала не зовсiм еклектичне забарвлення. Надалi почав дивуватися. Не на жарт занепокоiвся. Горiлка чомусь не наливалася. Вiн швидко з’ясував причину.