Сім днів і вузол смерті

Пам’ятаючи невiдворотнiсть аксiоми «Скiльки горiлки не купуй, все одно бiгти двiчi», Вiнько понуро встав i посунув до дверей, буркнувши через плече: «Зараз буду». Орест сiв за комп’ютер i, поки Олег зосереджено димiв, викликав блок «Games».

– Нiчого нового не маеш? – Орест поцокав «мишкою». – Це все вже давно менi набридло…

– Не-а, – Олега вже трохи розвезло, – але на фiга тобi тi iгри? Хочеш, покажу цiкаву програму, яку я нещодавно розробив? Супер!

– Хвалися…

Олег разом iз попiльничкою перебазувався на свое законне мiсце, Орест прилаштувався поряд.

– Коротше, пояснювати тобi суть програми буде довго i складно. Та й це тобi нi на фiг не потрiбно. Обмежимося каркасом. Як ти ставишся до астрологii?

– Та iнколи гороскопи переглядаю…

– Все ясно… Де той Вiнько застряг, його лише за смертю посилати! Словом… У цивiлiзованому свiтi деякi вченi давно не мають сумнiву у тому, що астральна схема життя кожноi людини е своерiдним кодом, який загалом не так i складно розгадати.

Карта зоряного неба у глобальному розумiннi е практично незмiнною. Так що змоделювати якiсь незначнi ii пертурбацii протягом, скажiмо, останнiх трьохсот рокiв для мого розумного брата, – Олег попестив комп’ютер, як циган лошака, – не е великою проблемою. Отже, ми трохи попрацювали i тепер маемо можливiсть залiзти у запевнi нетрi. Хоча, цього тобi також не треба… О, нарештi, – Олег махнув рукою Вiньковi, що саме увiйшов, – зачиняй дверi, бо ще охоронець приповзе, дiлитися доведеться.

– Стривай, – Орест зупинив Олега, – нахайдакатися ми ще встигнемо. Покажи програму, поки очi бачать.

– Давайте ще по кiлька крапель, а одночасно i Вiнька до нашоi розмови долучимо.

– Ти, Мегабайте, вже, здаеться, увiйшов у певну стадiю, раз тебе на розумняк пробивае. – Вiнько моргнув Орестовi. – Умови моi такi: спецiальних термiнiв не вживати, пришмалками нас не величати i наливати усiм порiвну. І тодi я готовий слухати тебе хоч до ранку.

Друзi зареготали i знову примостилися бiля стола.

– Коротше, хлопцi, коли я почав робити цю програму, я цiлковито вiдкинув, як колись казали, матерiалiстичний свiтогляд. За початкову точку взяв астрологiчну аксiому, згiдно з якою у момент народження людини зорi програмують ii подальше iснування. Чого шкiритеся? Слухайте, матерi його лихо! Це досвiд тисячолiть, i не лише наш, а людства загалом. Новонароджений отримуе свiй зоряний код, який можна розгадати досить детально.