Війни художників

Гiтлер, взявши владу у голоднiй Нiмеччинi, перегравав усiх цих полiтиканiв, що запливали жиром у ситiй Європi. Вiн волiв хоча б тимчасово вивести Польщу з можливого надпотужного антинiмецького союзу. Гiтлер тодi купив польських лiдерiв надiею на мир!

Сталiн пройшовся м’яким килимом до камiна й назад. Обiйшов навколо стола, заваленого паперами. Здаеться, Нiмеччина уклала пакт про ненапад з Польщею у сiчнi 1934-го. Точно, вiн пам’ятае, що дiзнався про це пiд час ХVІІ з’iзду партii. Але тодi йому було не до аналiзу вiдносин мiж Гiтлером i Пiлсудським.

ХVІІ з’iзд – «з’iзд переможцiв». Пiдсумки першоi п’ятирiчки. Перший тролейбус «ЛК» – «Лазар Каганович». У подарунок з’iзду. Перший тролейбусний маршрут – вiд Бiлоруського вокзалу до Окружноi. Цiлих 7 кiлометрiв. «Радянський маляр» Герасимов намалював його пiд час виступу на з’iздi. Чудовий портрет!

Веселенький був час. Уперше всi його вороги дружно каялись i хвалили Сталiна за те, що вiн iх «розгромив, блискуче застосувавши марксистсько-ленiнську теорiю».

Бухарiн, Риков, Томський, П’ятаков, Зiнов’ев, Каменев. Сподiвалися, що вiн iх залишить живими. Дурнi! Бухарiн – теоретик партii… Який теоретик? Нiкчема! Мерзенний збирач метеликiв! (У Бухарiна була величезна колекцiя рiдкiсних метеликiв.) Ботанiк! Тепер вiн, Сталiн, головний теоретик партii!

Тодi Польща й Нiмеччина були майже друзями. Потiм швидкий аншлюс Австрii й блискавична анексiя Судетскоi областi. Окупацiя решток Чехословаччини, а далi Гiтлеру маскування було нi до чого. Оточена з усiх бокiв, Польща була приречена на заклання.

Гiтлеру було вигiдно, i вiн похерив пакт iз Польщею. А вiн, Сталiн, хiба не з такою ж легкiстю похерив пакт про ненапад iз Фiнляндiею? То що Гiтлеру заважае зараз похерити пакт iз СРСР? Нiчого!

На мiсцi Гiтлера вiн сам так i зробив би. Фiнська кампанiя показала, що Червона армiя нi на що не здатна. Можливо, Гiтлер думае, що вермахт може справдi розбити ii за мiсяць? А хiба це не так?

Устав з крiсла, обiйшов кiмнату по колу. Прочинив дверi.

Черговий офiцер охорони Георгiй Окулов схопився зi стiльця, пiдбiг, виструнчився i козирнув.

– Берiю до мене! Негайно. З матерiалами про напад Нiмеччини на Польщу. Нехай пiдготуе iнформацiю розвiдки про все, що вiдбувалося напередоднi i в перший день вiйни – 1 вересня 39-го, – Сталiн причинив дверi й пройшов до вiкна з вiдкритою кватиркою.

Утупився в темряву, де сонно шелестiли невидимi дерева в саду навколо будинку. Десь у лiсi знову закричала сова.