Війни художників

35 хв

Москва

А за день до цього, дипломат Михайло Берзiн, iнформацiя якого зараз так потрiбна була Берii, сидiв за столиком кафе «Ленiнський жовтень», що на Цвiтному бульварi разом iз художником Миколою Гущенком. Гущенко, у минулому радянський агент-нелегал, який працював у Парижi пiд агентурними псевдонiмами «Художник» та «Ярема», а пiсля втечi з Францii ось уже четвертий рiк жив у Москвi в 12-метровiй комуналцi, на вулицi Бiговiй, з дружиною, сином i перебивався разовими заробiтками. Малював полотна у стилi соцреалiзму й намагався пристосуватися до життя радянських будiвникiв комунiзму зразка кiнця 39-го – початку 40-х рокiв.

Обидва спiврозмовники були шатенами, Гущенко темнiший, Берзiн свiтлiший, зросту – вище середнього, i здавалися схожими один на одного. Хоч Берзiн i був значно старшим. Можливо, схожими iх робив одяг – вочевидь нерадянськi, гарно пошитi костюми видiляли обох серед сiрого натовпу Москви.

– Неймовiрно, – сказав Берзiн, смiючись, блискаючи незвичайно бiлими для СРСР зубами i тиснучи руку Гущенковi.

– Це таки ти! Менi сказали, що серед органiзаторiв виставки нiмецьких художникiв у Москвi е Гущенко, але нiколи б не подумав, що це саме ти! Просто неймовiрно! А як же Париж? Ателье на вулицi Волонтерiв?! Виставки в Le Grand Salon! Як Монмартр? Як Матiсс, Модiльянi, Сутiн?

– Привiт, старий! За Матiссом, усiею компанiею i доброю чаркою абсенту дуже сумую. А з Парижем довелося розпрощатися раз i назавжди. А якщо чесно – просто накивати з нього п’ятами. Адже ти знаеш, що я там не лише малюванням портретiв Роллана та Барбюса займався.

Французька полiцiя сидiла на «хвостi»! Вважаю, я випередив iх на день-два. Не бiльше. А то довелося б вiдмотати у французькiй кутузцi рокiв десять за шпигунство. Живу в Москвi, правда, в комуналцi, але життя в комуналцi в СРСР, у будь-якому разi, лiпше вiд життя в тюремнiй камерi у Францii.

– Я знаю, що ти займався не лише виставками. Тим бiльше дивуюся, що живеш у комуналцi. До речi, коли Єжова змiнив Берiя, саме я готував доповiдну щодо тебе – написав, що «агентом Яремою в СРСР направлено близько 200 креслень вузлiв найновiшоi французькоi та англiйськоi вiйськовоi технiки для потреб Червоноi армii».

Як зараз пам’ятаю! Був упевнений, що Контора потурбувалася i ти зараз тут як сир у маслi!

Із репродуктора на стiнi раптом загуркотiла, захрипiла стоголосим хором кантата Прокоф’ева «Заздоровниця», що вперше прозвучала наприкiнцi минулого року в день народження Сталiна.