Війни художників

– Пакт! Я тобi говорив сьогоднi вночi, що вiн ним пiдiтреться! – Сталiн махнув здоровою рукою i знову заходив по кабiнету. Сiв. Майже впав у крiсло. Покрутив задом, намагаючись умоститися зручнiше. Та, схоже, для Сталiна сьогоднi всi крiсла були незручними. – Пакт! У Гiтлера пiд рушницею 140 дивiзiй! Така армiя не може iснувати без вiйни! Їi не можна утримувати без вiйни! Уся промисловiсть Нiмеччини налаштована на вiйну! Якщо армiя не буде воювати, Нiмеччина розориться! І це повiдомлення Кобулова! – вiн вiдкрив ту саму червону теку, причину його безсоння.

 – Ситуацiя критична. Цю делегацiю охороняти вдень i вночi. Не можна давати Адольфу жодного приводу для агресii проти СРСР.

– На травень плануеться вiзит у вiдповiдь, товаришу Сталiн.

– Чудово. Пречудово, – Сталiн утупився в зелене сукно стола. Довго мовчав. Берii навiть здалося, що Сталiн забув про його присутнiсть. Нарештi генсек стиснув у кулак здорову руку й опустив ii на кришку столу. Раптом посмiхнувся сам собi. Було зрозумiло, що вiн надумав щось таке, вiд чого настрiй його вiдразу полiпшився.

Сказав:

– Перенести цi вiдвiдини. Термiново нашу делегацiю в Нiмеччину. Скажи Герасимову, нехай узгодить через Молотова. Нехай iдуть якомога швидше! І нехай делегацiя буде не менш представницька. Нi – бiльш представницька, нiж нiмецька! А нiмцiв охороняти вдень i вночi.

Сталiн нервово розкурив люльку, розсипавши на стiл тютюн з кiлькох зламаних сигарет «Герцеговина Флор». Було видно, що вiн напружено думае.

Важко пiдвiвся з крiсла i довго ходив кабiнетом. Говорив тихо, наче сам собi:

– Треба випередити його. Треба, щоб у нього було вiдчуття провини. Нас це, звiсно, не врятуе. Та потiм, якщо почнеться вiйськовий конфлiкт, буде вигiднiше торгуватися за союз з Англiею, Францiею i США. Саме Адольфа свiтова спiльнота буде вважати цинiчним мерзотником, а не нас. То ти знав, що Адольф колись був художником? – ще раз запитав вiн у Берii.

– Нi, Кобо, – винуватим тоном, похнюпившись, вичавив той iз себе ще один доказ своеi некомпетентностi.

– І це керiвник радянськоi розвiдслужби. Якоi розвiдслужби – цiлого НКВС! Може, я помилився у тобi, Лаврентiю? Може, ти й далi мав протирати штани у партапаратi Грузii? Чи ти знаеш, що Гiтлер не любить жiнок?

– У якому сенсi? – ошелешено запитав Берiя.

– У тому самому! Вiн сторониться жiнок – не мае нi дружини, нi коханки. Це iнформацiя вiд Молотова. Але iнформацii цiеi дуже мало i вона неконкретна.