Війни художників

Ми вивчили його бiографiю, отриману з наших джерел в СРСР. Вiн – дилетант. Інформацiя про ваш виступ – або його випадковий успiх, або наш випадковий прокол.

Ми встановимо, яким чином ця iнформацiя потрапила до Кобулова, i покараемо винних. Особисто менi здаеться, що тут не обiйшлося без англiйцiв. Пiсля чисток у 37-му i 38-му роках росiяни в Нiмеччинi просто не мають бодай якоiсь серйозноi резидентури.

Амбiцiйний i недалекий резидент у Берлiнi, Амаяк Захарович Кобулов (Захар), справдi не мав оперативного досвiду розвiдника i навiть не володiв нiмецькою мовою.

Вiдразу пiсля приiзду в Берлiн на прийомi, органiзованому на честь радянського наркома Тевосяна, вiн улаштував п’яну бiйку. Кобулов ударив в обличчя нiмецького офiцера, який випадково вихлюпнув на нього бокал вина. А далi засвiтив ледь не всю агентуру: почав викликати нелегалiв на конспiративну квартиру, що була «пiд ковпаком» у гестапо. І приiжджав спiлкуватися з агентами в супроводi перекладача й охоронця. Викритих агентiв гестапо поки що не чiпало, загалом через дружбу мiж Нiмеччиною i СРСР.

Але iнформацiя про поведiнку Кобулова таки потрапила в Москву, i лише наближенiсть до Берii його брата Богдана Кобулова врятували резидента в Берлiнi вiд виклику на Луб’янку i розстрiлу.

Утiм, iнший заступник Берii, Всеволод Меркулов, спецiальною шифротелеграмою категорично заборонив резидентовi Захару особисто зустрiчатися з важливими агентами.

Резидент-дилетант Кобулов вiдтак вирiшив шукати своi джерела iнформацii. І швидко знайшов. Джерелом став 27-лiтнiй латвiйський журналiст Орест Берлiнкас, власний кореспондент ризькоi газети «Бриве земе» у Берлiнi.

Амаяк повiдомив у Москву, що завербував емiгранта-латиша, який «тверезо оцiнюе встановлення радянськоi влади в Прибалтицi» i готовий «дiлитися отриманою в колах нiмецького МЗС iнформацiею». Кобулов, звiсно, не знав, що його новий агент Берлiнкас, який отримав прiзвисько Лiцеiст, пiсля кожноi зустрiчi з ним iде доповiдати свему справжньому патрону – штандартенфюреру СС Лiкусу, дiяльнiсть котрого куруе особисто Гейдрiх.

У гестапо Берлiнкусу дали прiзвисько Петер. Інодi його ще називали Латишем.

Причому вихiд Петера-Латиша на Захара нiмцi вважали настiльки важливим, що Гейдрiх нерiдко особисто готував текст доповiдi Петера Кобулову, потiм доповiдав його фюреру.