Війни художників

Але, звiсно, порiвняно з гамiрною Москвою тут був майже рай.

Сталiн iще раз ковзнув поглядом по Давидовiй. Подумав: «Чи мiг ти, син шевця, думати, що будеш мати таку жiнку?» Пiсля брудноi дякiвськоi доньки Мотрони, що була у нього, здаеться, в 1911 роцi в Сольвичегодську. Або пiсля ще однiеi селянки – зовсiм юноi, але пристрасноi 14-рiчноi Лiдки Перепригiноi у Туруханському краi. Курейка чи Курейки – як називалося те село? Час зiтер у пам’ятi точну назву. Там навiть нужники були не в кожному дворi. Доводилося в сорокаградусний мороз ходити до вiтру в город.

За один похiд можна було все «хазяйство» вiдморозити! За юну Лiдку вiн ледь не втрапив у халепу. Жандарм Лалетiн хотiв притягнути його до суду за розбещення неповнолiтньоi. Довелося вiдкупитися кiлькома рублями. Лалетiна, здаеться, потiм розстрiляв нарком НКВС Генрiх Ягода. Вiн розстрiляв усiх, хто мав якесь вiдношення до заслання вождя. Вiд суддi до жандармiв. Пiдлий еврей, Генох Гiршович усе хотiв йому догодити – думав, буде наркомом вiчно. Але нiчого вiчного не бувае. Колька Єжов знищив Ягоду-Гiршовича й увесь його рiд.

Пiсля Лiдки Перепригiноi були законнi дружини – Катька Сванiдзе, Надька Аллiлуева. Першу скосив тиф. Друга, iдiотка, вбила себе сама.

Але кого шкодувати? Бабiв? Сьогоднi вiн майже як цар. Чому «майже» i чому «як»? Вiн цар! Намiсник Бога на землi! Хто вiдмовить живому богу? Вiн може мати будь-яку!

Коли вiн единий раз приiхав до матерi в Горi, та запитала його: «А яку ж ти посаду маеш, синку?» Вiн вiдповiв: «А пам’ятаете, мамо, царя? То я тепер майже як цар».

Яка рiзниця, як звати намiсника Бога на землi: цар, вождь чи генеральний секретар? Як написав Дем’ян Бедний, мерзенний пiдлабузник:

Народ наш гениален,

И знает он, кому даст первый свiй мандат!

Да здравствует товарищ Сталин,

Наш гениальный вождь, наш первый депутат!

Йому подобаються лестощi. Але Дем’ян Бедний (а в миру – Фiмка Придворов, син повii, який на революцiйнiй хвилi висунувся i зробив кар’еру пролетарського поета пiд псевдонiмом Дем’ян Бедний) iнодi перегинав палку.

Хоча «вождь» – гарне слово, тепер усе бiльше говорять «вождь Сталiн». Спочатку вождем називали тiльки Ленiна. Та часи змiнюються.

Правда, останнiм часом Фiмка Придворов-Бедний почав патякати зайвого. Вирiшив, що йому все дозволено. Довелося вигнати i з партii, i з кремлiвськоi квартири. Поставити пiд нагляд НКВС. Буде ще зайве базiкати, то доведеться перетерти Фiмку на табiрний пил.