Ожеледиця

Кров зi скронi дiвчини бiльше не пульсувала, i вже не тiльки лiтнiй дамi в iнвалiдному крiслi було зрозумiло, що швидка допомога тут бiльше не потрiбна.

– Це зробив ii наречений, Антон Гаевський, – випалила Алла Володимирiвна, як тiльки мiлiцiонери увiйшли в будинок. – Я його бачила тут. Я застала його на мiсцi злочину. Ой, дiвчинко моя-а-а-а…

– Тихiше, тихiше! Усi сядьте на диван, он туди, – наказав сивуватий чоловiк невисокого зросту в не дуже охайному костюмi, з-пiд якого випирав досить помiтний животик любителя пива.

Симпатiй у мiсцевоi публiки ця людина однозначно не викликала.

– Капiтан мiлiцii Борейко Олександр Іванович, – назвався мiлiцiонер. – Поки наша команда розбиратиметься тут з вiдбитками i тiлом, давайте ми з вами поговоримо де-небудь у затишному куточку, – голос капiтана абсолютно не в'язався з його зовнiшнiм виглядом – був глибокий, тихий i навiть якийсь ласкавий. – Є у вас затишний куточок? Можна на кухнi, – не чекаючи вiдповiдi, запропонував рiшуче.

Сiмейство як загiпнотизоване сидiло на диванi й не ворушилося.

Схоже, присутнiсть мертвого тiла у холi будинку заворожувало iх, позбавляло волi. А може, всiм просто давно вже хотiлося лягти в лiжка, адже була друга година ночi. Усi мовчали.

– Я його бачила! Вiн тут стояв, – раптом знову заiстерила Алла Володимирiвна.

– От з вас i почнемо.

Пару годин допитiв, i Борейко здалося, що вiн знае сiмейку Шмiдт, як облуплених. Вiн, звичайно, чув про iснування цiеi родини й ранiше – був патрiотом своеi краiни i свого мiста, завжди ходив на вибори, тож знав, що Шмiдт Борис Мойсейович е депутатом мiськоi ради i балотуеться в мери мiста.

Олександр Іванович з болем стежив за розвитком подiй i щиро намагався бути корисним Батькiвщинi. Вiн навiть збирався з’iздити до Киева, на Майдан, куди народ вийшов вимагати у президента вiдповiдi, але все було нiколи – багато роботи.

Борис Мойсейович був людиною освiченою. Поки його не обрали депутатом мiськоi ради, володiв книжковим бiзнесом, який згодом передав своему синовi вiд першого шлюбу Валерiю.

«До речi, а де вiн? Треба буде з’ясувати», – подумки поклав собi закладку Борейко. Алла Володимирiвна – друга дружина, домогосподарка. Колись була ефектною й дуже сексуальною, грудастою, довгоногою бiлявкою, красувалися на перших обкладинках гламурних журналiв. Але замiжжя на користь iй не пiшло – народивши двох дочок, розповнiла, i тепер являе собою надiйний тил свого амбiтного чоловiка.