Любов іншого виміру

І хоч я застерiгаю тебе проти Сатани, та зараз менi спало на думку, що, можливо, краще йому уникати захоплення тобою! Що вiдбуваеться, подруго?

Вони трiшки посмiялися.

– Може ти перебiльшуеш, Маргарито?

– Нi!

Душа Олени згадала про свое тiло, уважно поглянула на нього. Складалося враження, що воно мiцно спить, здоровий рум’янець покрив його щiчки. Та чомусь душа подумала про макiяж, що роблять небiжчикам у похоронних бюро, i знову захвилювалася.

– Подруго, ми розважаемося розмовою про Сатану, мабуть, вже годину! За яким принципом ми летимо? Ти обiцяла пояснити.

Маргарита зрозумiла душу Олени.

– З твоiм тiлом все гаразд, не переживай. За земним часом ми летимо лише двi, ну, може, три секунди. Тiло живе, а якби i померло, нiчого страшного! Янголи-фахiвцi реанiмують його за будь-яких обставин i одягнуть у нього твою вiчну душу!

– Я так зрозумiла, що помре мое тiло, чи нi, не мае значення! А якщо мiй мозок зголоднiе вiд нестачi свiжоi кровi, зазнае незворотних змiн, i я, з’еднавшись у Раю з тiлом, перетворюся на дурну рослину? Не захоплюе мене така перспектива!

– Та не турбуйся ти, цього нiколи не станеться! Ти забула, куди ми летимо? З’еднавшись з тiлом, ти станеш досконалiстю.

Оленчина душа, вражена до глибини, уважно слухала Маргариту.

– Отримаеш бiльшу фiзичну силу, ще деякi важливi якостi i, нарештi, тобi зроблять косметичнi корекцii. Будеш виглядати неперевершено! – запевнила усмiхнена Маргарита.

– Як чудово! Схоже на казку… Та я б хотiла лишитися собою, хотiла би постарiти, щоб виглядати рокiв на двадцять п’ять, тридцять, i не хочу нiяких пластичних операцiй!

Примхи дiвочоi душi не здивували Маргариту.

– Якi тобi потрiбнi пластичнi операцii? Ти ж красуня! Тобi просто полiпшать колiр шкiри, змiцнять волосся, зуби, нiгтi, подовжать вii, та й все! До тридцяти будеш старiти, а потiм – край, як я!

Якусь мить вони мовчали, душа Олени обмiрковувала почуте, намагаючись хоч щось розгледiти через прозору кулю, що пiрнула в iнший вимiр iснування з такою шаленою швидкiстю, що рух зовсiм не вiдчувався i нiчого не було видно, крiм суцiльноi темряви.