Любов іншого виміру

– Дай поглянути, – звернувся до нього Євген.

Фобос передав йому портрет, Євген здивовано звiв брови:

– Невже така красуня iснуе насправдi, Люцифере?

– Існуе, але лише в моiй уявi. Це обличчя – плiд моеi уяви, ви ж знаете, джентльмени, про мiй потяг до прекрасного! – викрутився Сатана i пiдвiвся. – Ходiмо нарештi вечеряти!

– Плiд твоеi уяви? Як би не так! Кого ти намагаешся обдурити? – пiдлою гадюкою зашипiла на Сатану вiдьма. – Вона зараз у Раю! Не хочеш, щоб ми поверталися у замок?! Оголошую тобi вiйну! Ви ще не знаете, на що здатнi жiнки, котрих ви запхали у нори, пихата сволото! Ми вам покажемо, вашу мать! А твоiй кралi, Сатано, я… – i погрозлива вiдьма раптом розчинилася у повiтрi.

Люцифер обвiв товариство пильним поглядом:

– Кому з лицарiв подякувати за цей шляхетний вчинок?

– Менi! – вiдгукнувся Фобос. – Не вистачало, щоб бiсовi лахудрi нам щось тут показували! І що вони в бiса нам можуть показати такого, джентльмени, чого ми ще не бачили? Для цiлковитого пекельного щастя нам тiльки заколоту вiдьом бракувало! Ходiмо нарештi iсти!

Чорне Лицарство шумно пiдвелося з крiсел, весело загомонiло i покрокувало iз залу засiдання до iдальнi.

– І куди ти вiдправив Гертруду? У якийсь глухий закуток Всесвiту? – поцiкавився Сатана у Фобоса, йдучи поряд.

– Нi, вiдправив в обiйми смертi, у чорну дiрку. Дiстали мене ii бридкi очi, досi шия свербить!

– Гертруда – стерво, але це вже занадто! За яким правом ти так вчинив?! Чому без мого дозволу?! – у гнiвi вибухнув Сатана.

Фобос спокiйно поглянув Сатанi в очi, гордовито посмiхнувся.

– Вчинив за правом сили, а на твiй дозвiл, Сатано, менi начхати, тож прости! До речi, вiдьму вкрай розлютила твоя вiдраза до неi. Що вона збиралася зробити, знаеш?

– Не дурнiший за тебе, – буркнув Люцифер, вiдвернувшись вiд Фобоса.

– Плiд твоеi Диявольськоi уяви мае напрочуд гарненьке личко.

Глава 12

Пiсля вечерi Люцифер, Фобос i Євген, прихопивши вiскi та цигарки, пiрнули в iнформацiйно-магiчне поле, що, поглинаючи потужну енергiю Всесвiту, пiдтримувало собi веселий настрiй бадьорим пульсом. Вiдчувши у собi Диявольську силу, зрадiле поле вибухнуло шаленими бризками свiтла. Яскраве сяйво сповнило величний чорний грот.