Місячний Танець (Пов'Язані Кров'Ю. Книга І)

Йому набридло, що вони посилають сюди людей, щоб рознюхати все. Наскiльки вiн знав, саме Квiнн поклав край дружбi мiж кланами пум i ягуарiв, так нехай цi чортовi пуми залишать iх у спокоi.

Хтось iз «Нiчного свiтла» послав ту дiвчину, яку вони найняли в останнiй раз, а потiм ii вбили, i пуми тепер нишпорять в «Мiсячному танцi» у пошуках вiдповiдей... так як i копи. Вiн просто «щасливчик», - в ту едину нiч, в яку вона тут пропрацювала, ii попросили увiйти з ним в клiтку.

Девон витягнув стiлець з-пiд столу, розумiючи, що найшвидший спосiб змусити Енвi залишитися на довше - це дати iй те, чого вона хоче.

«Можеш заповнити заяву прямо зараз. Хто знае, можливо до ранку у тебе вже буде iнша робота.»

Енвi сiла за стiл, похмуро поглядаючи на монiтор. «Як думаеш, власник бачив, як я б'ю Тревора електрошокером?» - Вона прикусила нижню губу, уявляючи в думках, як «мило» це все мало виглядати. «Краще 6 я цього не робила.»

Девон нагнувся над сидiнням стiльця, нiби хотiв подивитися на монiтор разом з нею.

Притулившись губами до ii вушка, вiн запитав:

- Якби власник бачив i запитав тебе про все це, ти що б вiдповiла? - вiн повiльно i жадiбно вдихнув повiтря - ii запах обвив його тiло, розпалюючи кров.

Енвi почала повертати голову, щоб подивитися на нього, але зупинилася. Почуття, якi в нiй виклала його близькiсть, розтеклися по ii плечах i вгору по шиi.

- Я поступила пiдло, - вона видихнула, вiдчуваючи, як низ ii живота наповнюе стрiмкий жар. Цей хлопець був небезпечний для ii свiдомостi.

Вона не знала, що робити - повернутися i лизнути його, або втекти i сховатися.

В куточках губ Девона задеренчала легка усмiшка, але вiн i не подумав рухатися з мiсця.

- Так ти весь час ходиш то тут, то там, i б'еш хлопцiв електрошокером без будь-якоi на те причини? - вiн вiдчував запах ii збудження, вiд чого йому в штанах стало до незручного тiсно.

- Нi, - Енвi з радiстю вiдволiклася, схопивши ручку, що стояла прямо перед нею в маленькiй пiдставцi, i почала заповнювати бланк.

- Тiльки тих, хто дiйсно цього заслуговуе, - вiдповiла вона, не бажаючи продовжувати цю тему.

Девон випростався, борючись з бажанням стягнути ii зi стiльця i посадити на стiл обличчям до себе. Вiн i без того вже перебирав ii шовкове волосся своiми пальцями в тому самому мiсцi, де вони звисали зi спинки крiсла.

Поки вона заповнювала заяву, вiн мовчки стояв i читав через плече все, що вона пише, не пропускаючи жодного слова. Енвi Секстон.