Місячний Танець (Пов'Язані Кров'Ю. Книга І)

Шкiра його мала блiдий вiдтiнок, а навколо очей була темна i густа пiдводка. Його губи були покритi чорною помадою, i навiть на нiгтях був лак чорного кольору.

- Вибачте, мiстер... - Нiк стояв дуже спокiйно, намагаючись не пропустити жодного руху вампiра. Незалежно вiд розмiру та вiку, - всi вампiри були небезпечними, i iх не слiд недооцiнювати.

- Рейвен, можете називати мене Рейвен, - вiдповiв той, дивлячись на Нiка оцiнливим поглядом та задумавшись, як довго може протистояти його чарам ягуар.

- Вибачте, Рейвен, але у нас все зайнято, - пояснив Нiк, обвивши пальцями свiй двоствольний пiстолет, що спочивав глибоко в кишенi його шкiряного пiджака. Пiстолет був заряджений срiбними кулями, наповненими святою водою. В куточках його губ з’явилась садистська посмiшка, коли вiн вiдчув дерев'яне лезо ножа з кiстковою ручкою, який був прикрiплений до його передплiччя.

- Тодi чому всi цi люди все ще стоять в черзi? - Запитав Рейвен, помiтивши, що райдужкy очей ягуара починае накривати золота тiнь.

Нiк посмiхнувся, але ця посмiшка була бiльше схожа на скрегiт зубiв:

- У них заброньованi мiсця.

На мить очi Рейвена заблищали в свiтлi темряви, здавалося, немов демонiчний огонь iх освiтлюе зсередини. Нiк спустився вниз на три сходинки i, ступивши на асфальт, пiдiйшов ближче i став мiж Рейвеном i натовпом людей.

- А тепер iди геть, вампiр, - прошепотiв Нiк холодним i спокiйним голосом, притиснувши кiнчик дерев'яного ножа до ребер Рейвена так, щоб нiхто iнший цього не помiтив.

Нiк випростався i зiгнув руку прямо перед собою, щоб при необхiдностi одним швидким рухом нанести вампiровi удар ножем.

- Вибачте, сер. Хорошого вам вечора.

Рейвен посмiхнувся ще раз, на цей раз майже що люб'язно.

- О, так, це якраз в моiх планах.

Вiн вiдвернувся вiд дверей i пiшов геть вулицею, втопивши руки в кишенях своiх чорних джинсiв i насвистуючи якусь зловiсну мелодiю. Коли ягуар нахилився до Рейвена, щоб прошепотiти йому на вухо загрозу, той помiтив, як його пан прослизнув за iх спинами прямо в клуб.

Рiч, яка дiйсно здивувала Рейвена це те, що Кейн добровiльно увiйшов в лiгво своiх ворогiв. Пан розповiв йому iсторiю про те, як глава клану ягуарiв поховав його живцем.