За вітром

Гердi приемна була така увага. Якась чарiвнiсть в його манерах та рисах. Його статура, галантний вид, справжнiй сер з Лондону.

Таксi вже стояло бiля Messe Berlin i вони поiхали до бару Madame Claude. Оригiнальний заклад, розташований у колишнiй будiвлi борделю берлiнського Кройцберга. Таке затишне, зовсiм не туристичне мiсце, можна сказати для мiсцевих жителiв. Там виступали нiмецькi молодi музичнi гуртки, все було по-домашньому, невелике примiщення, барна стiйка з дерева. Інтер'ер бару незвичайний, оригiнальний.

На стелi намертво прибитi стiльцi, столи, кухонний гарнiтур. Картинка здавалася перевернутою до гори дригом. Вiдвiдувачi сидiли на своiх мiсцях нiби вверх ногами. В кольоровiй гамi прослiдковувалася яскраво-червонi та жовтогарячi фарби, насиченi, концентрованi. Сексуальна енергiя тут вiдчувалась яскраво, можливо вiд колишнього борделю йшла ця хвиля, а може Герда iнтуiтивно вiдчула цей потяг. Пiдлога в шахову клiтинку чорно-бiлу. М'якi, оксамитовi крiсла пiсочного кольору. На не величких круглих столиках стояли свiчки в скляних пiдсвiчниках дизайну Тiффанi, свiтло виблискувало кольоровими блискiтками. «Така iнтимна атмосфера», подумала Герда. Багато мiсць зайнято, але для них знайшовся затишний столик.

– Герда, хочу про вас дiзнатися бiльше. Гадаю такi глибокi, зеленi очi ховають багато таемниць про вбивства, манiякiв та всiляких злочинцiв, – промовив Роберт з трохи помiтним англiйським акцентом. Вiн був звабливим, манив до себе так, що Гердi захотiлось вмить запустити своi пальцi в його курчаве волосся, прилинути до себе та пристрасно цiлувати, але правила хорошого тону ii зупиняли.

Пару мiсяцiв вiдсутностi iнтимноi близькостi давалися взнаки.

– Роберт, ви ж розумiете, що таемниця слiдства помре разом зi мною, – вiдповiла Геда з посмiшкою. – Я не маю права вам ii розкривати. Але можу вам трохи розповiсти, звiсно без подробиць. Зараз працюю над убивством мiсцевого депутату Бундестагу. Гадаю, навiть до Лондону дiйшла ця iсторiя, яка сталася тиждень тому в Берлiнi.

– Так, Герда, я чув про цей випадок. А також те, що його пiдозрюють у корупцii, той депутат мав доступ до мiського бюджету.

– Роберт, ну все це чутки. Ви ж розумiете, я не маю права коментувати хiд слiдства.

Їм принесли напоi. ««Маргарита» – це якраз коктейль для сьогоднiшнього вечора», подумала Герда, i як вiн вгадав ii бажання. Такий кислуватий алкогольний смак текiли iз солоним колом по краям келиху. Навiть Томi Хiлтон не встояв перед цим напоем.