Місячний камінь

– Запевняю вас, – сказав мiстер Френклiн, – iндуси переконанi, що ми залишили алмаз тут, i привели з собою ясновидющого хлопчика, щоб вiн показав iм дорогу до нього, як тiльки вони проберуться вночi в будинок.

– Ви гадаете, сер, що вони повторять свою спробу? – запитав я.

– Це залежить вiд того, що саме хлопчик може сказати. Якщо вiн здатний побачити алмаз крiзь залiзний сейф фрiзiнголльського банку, iндуси поки що не турбуватимуть нас своiми вiдвiдинами, а якщо нi – ми ще матимемо нагоду схопити iх у чагарнику ранiше, нiж мине кiлька ночей.

Я чекав, цiлком упевнений, що ми матимемо нагоду застукати «непроханих гостей», але дивна рiч – нагода ця бiльше не повторилася.

Чи довiдались фокусники в мiстi, що мiстер Френклiн був у банку, i зробили з цього вiдповiдний висновок, чи хлопчик насправдi змiг побачити алмаз там, де вiн тепер зберiгався (у що я особисто аж нiяк не вiрю), чи це, врештi, було простим збiгом обставин, але незаперечним було одне: жодна тiнь iндуса бiльше не з’являлась бiля нашого будинку протягом тижнiв, що лишились до дня народження мiс Речел.

Фокусники все ще ходили по мiсту й околицях, займаючись своiм ремеслом, а мiстер Френклiн i я вирiшили почекати, що буде далi, не турбуючи передчасно пройдисвiтiв своею пiдозрою. Цим звiтом про вчинки обох сторiн i закiнчуеться все, що я маю поки що сказати про iндусiв.

З двадцять дев’ятого числа мiс Речел i мiстер Френклiн знайшли новий спосiб бавити час, який iнакше iм нiкуди було б подiти.

Є причини звернути особливу увагу на заняття, яке iх захопило, бо воно мае певне вiдношення до того, що сталося пiзнiше.

Взагалi кажучи, в життi вельможних панiв е дуже небезпечний пiдводний камiнь – iхне власне неробство. Життя цих панiв здебiльшого проходить у вишукуваннi якого-небудь заняття; i цiкаво спостерiгати – особливо якщо у них е смак до чогось розумового, – як часто вони необачно втягуються в бридке заняття. В дев’яти випадках з десяти вони починають або мучити кого-небудь, або псувати що-небудь i при цьому вони твердо переконанi, що вдосконалюють свiй розум тодi, як, просто кажучи, тiльки зчиняють розгардiяш у будинку.

Менi доводилось бачити, як пани (на превеликий жаль, дами не були винятком) розгулюють цiлими днями, наприклад з порожнiми коробочками з-пiд пiлюль i ловлять ящiрок, жукiв, павукiв i жаб, а повертаючись додому, настромлюють бiдолах на булавки або безжалiсно рiжуть iх на шматочки.