Легіон Хронос

Скажiть, Дмитре, ви вважаете, що право на приватне життя е природною необхiднiстю окремо взятоi людини?

– Саме так.

– Маю надiю, вам не потрiбно пояснювати, що вiдбудеться з приватним життям кожного з членiв суспiльства у тому випадку, коли все його життя можна буде не лише прослiдкувати, а й вiдзняти на кiноплiвку. Стiни наших домiвок стануть прозорими вiтринами такого собi терарiуму на виставцi, куди зможе заглянути кожен бажаючий. У свiтi просто не залишиться таемниць, i ми опинимось голими перед кожним, хто забажае бiльш прискiпливо поглянути на наше життя.

Як вам перспектива жити у такому свiтi, Дмитре?

Дмитро немов прокинувся.

– Це просто жахливо, пане Марк.

– Я знав, що ви оцiните, – з сумною посмiшкою сказав Марк Светонiй. – Але навiть не у цьому головна загроза, як не дивно.

– У чому ж вона?

– У тому, що природа просторово-часового континууму досi не дослiджена до кiнця. Тож втручання у нього е чимось на зразок спроби демонтувати працюючий ядерний реактор. Цiлком можливо, що, змiнюючи щось у перебiгу подiй, ми просто зруйнуемо Всесвiт.

І от для того, щоб запобiгти усiм цим прикрим побiчним ефектам науково-технiчного прогресу, створено Легiон Хронос. Час створення – осiнь 4628 року вiд Рiздва Христового. Через кiлька мiсяцiв пiсля того, як людиною на iм’я Бенджамiн Джефферсон було винайдено теорiю темпорального перемiщення. Проте, як можете зрозумiти, зараз прив’язувати наше iснування до будь-якоi з епох безглуздо. Ми можемо iснувати у Трiасовий перiод i в еру Бiотехнологiй. Легiон – це явище, яке неможливо вписати у будь-яку епоху. Ми охороняемо Історiю. Єдина наша мета – заборонити втручання в ii плин антропогенних факторiв. Все повинно вiдбуватись так, як встановлено вищою силою Всесвiту.

Дмитро вiдчув, що в ротi у нього пересохло, i був змушений знову полiзти у рюкзак. Це не заховалось вiд очей Марка Светонiя.

– Я попрошу принести чаю?

– Нi, не варто, – похитав головою Дмитро. – Краще продовжуйте. Менi справдi цiкаво. А ця ера Бiотехнологiй, про яку ви згадували, вона…

Марк Светонiй похитав головою.

– Ця iнформацiя теж поки що закрита. Я вже казав – не будемо поспiшати.

– Зрозумiло. Але що вам потрiбно вiд мене? Чому я тут?

Марк Светонiй уважно поглянув на Дмитра.

– Я маю честь запропонувати вам, молодий чоловiче, прийняти почесне запрошення Легiону Хронос i вступити на службу. І, клянуся своею честю, – подiбне запрошення отримуе далеко не кожен з громадян.

Дмитровi стало весело.