Царівна Нефрета

Моiм бажанням було б – якщо це взагалi можливе – оживити наново тi вражiння, якi найшли вплив у подивугiдних, хоч i не дуже численних лiтературних пам’ятках.

– І для цього треба порушувати спокiй мерцiв? – просичав директор.

– Цим, може, знову нам удасться впровадити мерцiв до життя, – вiдповiв Райт.

Лорд стиснув Райтовi руку i вийшов.

Ця зустрiч наблизила Райта i лорда Кернервона. Лист Пiкока вже не був потрiбний: вони мали той самий погляд на розкопи. Лорд зробив на Мерi дуже симпатичне вражiння, яке пiсля перших вiдвiдин в його домi ще змiцнилось.

Його дiм, майже музей, розбудив цiкавiсть Мерi. Все те, що лорд залишив зi збiрки в себе, визначалося неабиякою досконалiстю. Вiн уважав за доказ поганого смаку складати такi скарби рядом на полицях або ховати у скляних шафах. Усi предмети були так розставленi, що музейна саля робила вражiння кiмнати, де живуть люди i де цими предметами користуються. Видавалось, що сучасник доби, коли цi предмети повстали, зберiг якимсь чудом свою молодiсть i недавно вийшов з кiмнати, куди знову вернеться.

Дiм лорда мав iще особливу привабу завдяки порядковi, запозиченому з англiйського життя. Традицiйнi години, коли треба було сiдати за стiл, щоб iсти, були так само святi, як у Лондонi. Лорд не дозволив собi на нiякi змiни в одягу з огляду на пiвденний клiмат. Коли вiн iшов на мiсце розкопiв, брав зi собою шатро i з лондонського вибагливого одягненого джентльмена перемiнювався у мисливця або шукача золота, приказуючи вагу до найбiльшоi вигоди в одягу, щоб мiг свобiдно пнутися по скелях, повзати i порпатися в землi.

Мерi рiшила, що як тiльки вернеться до Берлiна, то переробить свiй дiм на англiйський штиб. У той спосiб вона спробуе закрити факт, що не мае родини. Англiйське прiзвище ii чоловiка, за англiйським зразком ведений дiм це майже рiвнялось шляхетському гербовi, якого iй, на жаль, бракувало. Родина Райтiв мала колись герб, але забула за нього. Приемно було б помiстити аристократичну емблему вгорi листового паперу i на дверцях авта.

Райт дiстав виразний наказ, що, як тiльки вернеться у Берлiн, мусить зараз зробити розшуки за своiм генеальогiчним деревом. На початок Мерi задовольнилась сукнями за англiйською модою, наслiдувала ходу та рухи англiйок i почала брати лекцii англiйськоi мови.

Поки що не думала про скорий поворот. За кожним разом ii аргументи щодо повороту були в розмовi з Райтом слабшi.