Царівна Нефрета

Як можна було витримати так самiй?

* * *

За кам’яною охоронною стiною, що закривала вхiд до гробницi, Райт знайшов щось, що оживило йому минуле. Давня мрiя чи неймовiрний сон ставали реальним свiтом. Неспокiйнi вiзii перемiнювалися в образи, на якi можна було дивитись обабiч вузького нижчого входу. Вражливого i побожного Райта вразив похоронний похiд. Невiльники несли жертовнi дари, страви, напоi, квiти. Багато квiтiв. Кадило. Кiлька з них тримали в руках помальованi скриньки, два несли обережно стiл, навантажений овочами.

Домашня обстанова – вибагливi твори мистецьких рук i витонченого смаку. Крiсла, фотелi, лiжка – внизу з ногами, наверху з головами рiжних тварин. Скриньки з дорогоцiнними цяцьками, предмети, призначенi для збереження краси. Дзеркала, намиста, вiяльця. Освоена газеля незрiвнянноi краси у скоку зi стрункими ногами. Знову якiсь жертовнi дарунки i громада голосiльниць, що передавали свiй смуток самою своею поставою. Вони тягнуть барку, невiльники пiдганяють худобу.

Позолоченi стiни саркофагу закривають мумiю. Поруч iде родина. Голосiльницi пробують висловити свiй непомiрний бiль. Переправа через Нiл. Яскраво помальованi човни iдуть у похороннiй процесii. Металевi квiти лотосу, що прикрашують дзьоб i верх барки, яка везе покiйника, нахиляються так важко, начеб угиналися пiд тягарем жалоби.

Вiд гробiвця, викованого у скелi, йде назустрiч процесii священик. У його постатi Райт пiзнае – не так очима, як чуттям – себе самого. Робiтники, що йдуть за ним, звертають один одному увагу вигуками на цю незвичайну схожiсть i показують на Райта пальцями.

Перший крок до гробу був для Райта кроком у минуле. Тепер вiн зустрiвся тут зi своiм двiйником, тим Райтом, що жив тут уже три тисячi рокiв тому. Вiч-у-вiч iз двiйником Райт загубив себе, але в тiй самiй хвилинi вiднайшов себе у тому, що чекав терпеливо на нього – у духовних ризах.

Нема сумнiву, що мистець, зображуючи похоронний похiд, мусив мати своi окремi мотиви, щоб надати рисам священика портретову вiрнiсть.

Оця вiрнiсть виступала ще сильнiше поруч: мало характерних i шабльонових облич iнших осiб. Уперта лiнiя пiдборiддя, гостро зарисованi уста такi суперечнi з молодечим обличчям, мелянхолiйний i легко здивований погляд великих очей – все це начеб було вiдмальоване з живого Райта. Тiльки зовсiм оголеною головою вiн рiжнився вiд сучасного Райта.

Таке вiдкриття спонукало Райта змiнити свiй первiсний плян.