На нашем сайте вы можете читать онлайн «Царівна Нефрета». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — История, Исторические приключения. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Царівна Нефрета

Автор
Дата выхода
02 декабря 2019
Краткое содержание книги Царівна Нефрета, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Царівна Нефрета. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Василий Масютин) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Василя Масютина (1884-1955) вважають своїм українці й росіяни. І як художник він справді прислужився і тим, і тим. Але обидві свої фантазійні повісті написав українською.
«Два з одного» була написана ще до Першої світової війни, випередивши повість М. Булгакова на схожу тему «Собаче серце», але видана у Львові в 1936-му, «Царівна Нефрета» була написана в 1919-му, а видана у Львові 1938 року.
Повісті збурили тодішню пресу, клерикальні часописи побачили там розпусту і гостро заатакували автора й видавництво, називаючи їх «бруковими», тобто бульварними.
В «Два з одного» професор вирощує з двох половин одного тіла дві різні особи, які не схожі одна на одну. А в «Царівні Нефреті» учений єгиптолог закохується в мумію єгипетської принцеси й намагається її оживити.
«Царівна Нефрета» була неодноразово видана в Росії, де «руського художника и писателя» переклали… з української.
Царівна Нефрета читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Царівна Нефрета без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Йому здалося, що очi старого вогкi i що довкола сухих уст заграв нiжний усмiх – зовсiм чужий такому обличчю. Потримавши слабо руку Сатмiя, Іненi випустив ii. Вiн притиснув худорлявi руки до грудей, що тяжко вiддихали, i тихо прошепотiв спустивши очi до землi:
– Читай далi.
Сатмi читав далi слова мудрости – виразно i поволi.
У коридорi святинi Сатмiя затримав Тутмос. Писар кивнув на когось. З-поза колюмни вийшов покiрно похилений чоловiк середнього вiку з видовженим обличчям. З-поза його уст було видко великi кiнськi зуби, начеб вiн увесь час усмiхався.
– Довiрений писар царiвни, – прошепотiв Тутмос, – вiн мае доручення до тебе.
– Княжна питаеться про твое здоров’я i чому ти позавчора не був у святинi. Вона питаеться далi, чи ти можеш пiсля заходу сонця прийти до фiртки саду при пiвнiчному мурi.
Сатмi вiдповiв, що прийде. Вiн навiть не помiтив, коли писар вiдiйшов, анi як Тутмос пiдiйшов до нього. Вiн не чув навiть того, про що питалися надутi губи Тутмоса з перекривленою на бiк головою.
– Найбiльший дар божества – хист складати вiршi. Царiвна – вибраниця божа. Нехай ii iмення живе вiчно. Вона – гарна: ii волосся чорнiше вiд овочу тернини, ii уста червонiшi вiд яспiсу.
Глибоко задумавшись, вiдвернувся Сатмi вiд Тутмоса. Писар зблиснув очима, притиснув руки до каблукуватого туловища i прошепотiв:
– Їi груди – два вiночки…
Сатмi чекав, поки Іненi, якого робочий день тягнувся вiд сходу до заходу сонця, не засне. Тодi вiн вийшов з кiмнати вчителя. Карлик, що останнiми часами поводився не так ворожо супроти Сатмiя, зайнятий недугою пана, не звернув на це уваги; вiн складав одяги i перебирав iх з комiчними мiнами.
Вийшовши зi святинi, Сатмi почув кроки i зупинився, як хтось, що мае нечисту совiсть. Вiн обiйшов огорожу королiвського саду i наблизився до малих дверцят. Кiлька секунд вiн вагався, споглядаючи раз на стежку, раз на дверцята, чи хтось не надходить. На дорозi не було нiкого. Скрипiт фiртки, що вiдчинилася зсередини, i Сатмi увiйшов. Хтось, кого вiн не мiг доглянути у темрявi, взяв його за руку i потягнув за собою.
За хвилину рука, що вела його, – лишила його самого i збоку з’явилася пара зовсiм iнших рук, що оповили його шию. Це була особа невеличка ростом. Сатмi нахилившись вiдчув близьке обличчя, вдихав близьке тiло, пiзнав яснi очi царiвни i почув свое iмення.





