На нашем сайте вы можете читать онлайн «Люди (та, або) чи (як, не) свині». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Юмористическая литература, Юмористическая проза. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Люди (та, або) чи (як, не) свині

Автор
Дата выхода
01 ноября 2016
Краткое содержание книги Люди (та, або) чи (як, не) свині, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Люди (та, або) чи (як, не) свині. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Василь Усатенко) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Ми не так далеко пішли від природи, як нас у цьому намагаються запевнити. Люди не просто залежні від навколишнього світу, а й, безперечно, підкорюються законам існування живої матерії. Що хвилини людина дихає, споживаючи кисень і виштовхуючи вуглекислоту. Декілька разів на день, для подальшого повноцінного життя, необхідно спожити більш менш якісну їжу та відновлювати вологу. Напевно, немає такої особистості яка б не відчувала нестримного поклику, хоча й замаскованого, до відтворення. Ото ж люди народжуються, дорослішають, старіють і відходять у вічність, так само як більшість істот у цьому мудрому світові, не дивлячись на те, що ми набагато розумніші від усіх відомих організмів. Як що розглянути будь яку екосистему, будь то амазонські хащі чи пустельні дюни, легко відмітити залежність усіх мешканців одне від одного. Таку ж збалансовану систему створила навколо себе людина.
Люди (та, або) чи (як, не) свині читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Люди (та, або) чи (як, не) свині без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Лiкар здивовано прийняв пораду i перепитав, що робить такий розумник у психлiкарнi. Хворий з гордiстю вiдповiв – «Я псих, а не дурень».
Шеф посмiхнувся, зрозумiвши глибину думки, що закладена у цiй простенькiй байцi.
– Десь так i тобi треба вчинити, щоб «доiхати хоч куди не будь».
Вони ще деякий час потеревенили, про те про се, але гостроту розмова вже втратила, тому невдовзi зв’язок було перервано.
Тим часом настав темний, осiннiй вечiр. Джип освiтлював трасу потужними фарами далеко по переду. Час вiд часу, уздрiвши зустрiчний транспорт, Шеф чемно «перемикався» на ближне свiтло, в той же час сам мружився вiд в’iдливого сяйва зустрiчних фар.
Ще з далеку джип мигнув габаритами у вiдповiдь на вимкнення через кишеньковий пульт, охоронноi сигналiзацii. Шефовi його позашляховик був i затишною оселею, i робочим офiсом, i неприступною фортецею, ну i звiсно, надiйним засобом пересування. За iронiею долi колись, рокiв двадцять до того, ще мрiйливим хлопчиною Шеф неодноразово малював мiсяцеходи i марсоходи – потужнi машини з величезними широкими колесами, блимавками по лiнii габаритiв, блискучою панеллю приборiв i могутнiм штурвалом.
Інтуiцiя шефа не пiдвела. Його повiки несподiвано стали важкi, очi пекло, навiть в темрявi, наче в них потрапив пил. Вiд свiтла зустрiчного транспорту вони закривались автоматично i розплющити повiки пiсля цього було доволi важко. Але зупинятись неможливо, треба прибути вчасно. Навiть тривожнi думки про фiнансову скруту розчинялися у сонливому мороку нiчного шляху.





