На нашем сайте вы можете читать онлайн «Нардепка». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Детективы, Политические детективы. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Нардепка

Автор
Дата выхода
26 октября 2016
Краткое содержание книги Нардепка, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Нардепка. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Василь Врублевський) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
«Нардепка» — роман, про який багато говорили в літературних тусівках кінця 90-х, ще до виходу його окремою книжкою (2004). Публікації фраґментів роману в журналі «Авжеж!» та деяких інших елітарних виданнях були схвально зустрінуті як критиками, так і читачами, не в останню чергу тому, що це був перший в сучасній українській літературі досвід художнього проникнення у специфічний, надійно натоді закритий від загалу «світ» вітчизняного політикуму. У романі зустрічаються такі відомі персонажі як Леонід Кравчук, Леонід Кучма, Іван Плющ, а деякі інші, хоч і замасковані автором під іншими прізвищами, цілком вгадувані. У «Нардепці» автор намагається зазирнути за лаштунки української політики. Одначе, попри змалювання деяких цілком реальних подій та фактів із життя політичного істеблішменту, «Нардепка» не є твором документальним. Більше того, у романі присутній певний елемент провісництва, і деякі з тих передбачень, на жаль, згодом виявилися не далекими від реалій.
Нардепка читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Нардепка без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
– Та що ти, стара курво, мелеш! – спаленiла Милоська. – Та я тебе зараз як перетягну штахетиною, то й ноги задереш!
І, потверджуючи щирiсть своiх слiв та злу-презлу лють, пiдбiгла до плота, вхопилася руками за штахету, смикнула ii, а та, чорти б ii узяли, струхлявiлою була, й за мить лежала Милоська навзнак у вуличнiй курявi, сама задерши ноги i скавулячи з болю та досади.
– Бог все видить! – прорекла баба й поволеньки закрочила до свого двору.
Перед хвiрткою зупинилася, оглянулася на Милоську, котра все ще корчилась на дорозi, поойкуючи, зiтхнула й проказала сама до себе:
– Яке йшло, пiд таке й лягло…
6
Про кляту цю пригоду не обмовилась Милоська нi словом нi Степановi, анi батьковi з матiр’ю.
Молоде-дурне! Якби ж знала, що з того утаення вийде!..
А вийшло он що: роздягнулась увечерi, а Стьопка й вирячився.
– А що це у тебе за синець на задницi?
Затрусило його, аж зуби зацокотiли дрiбко-дрiбко, а очi кров’ю набрякли.
Милоська й губи не встигла розтулити, як вiн – з кулаками.
– Ой! – верескнула.
– Де, падлюко, шлялася?
Та й – хрясь!!! – в перенiсся.
Потемнiло Милосьцi в очах, як ото електрику несподiвану вимкнуть.
Як прояснилось, побачила: лежить Стьопка посеред хати, з носа в нього кров юшиться, а над ним мати Милосьчина з вазою кришталевою стоiть i горланить:
– Я тобi покажу, як до моеi донi руки простягувати! Як покажу, то ноги протягнеш!
А Стьопка скавулить псом недобитим:
– Повiшусь! Повiшусь, гади ви такi!.
7
Наступного дня потрусини мали бути, але куди там!.. Якi потрусини? Милоська з носом перебитим лежить, а зятька й слiд простиг – ще вночi звихрився…
Смiху й пересудiв було на селi i до зими, i цiлу зиму, тiльки пiд весну забуватись людям ця пригодонька стала, та й то як зiйдуться двi чи три кумасi поплескати язиками, то вже ж неодмiнно хоч кiлькома словами, а згадають: «Ну, що там Дизьова Милоська? Замужем чи вже у розводi?»
Не лишалося Милосьцi нiчого кращого, як вивтiкати од глузувань та насмiшок людських до мiста.
Ех!.. а було ж послухай батька з матiр’ю!..
8
Влаштувалася на фабрику, дали iй спецiвку i папiрця на поселення в гуртожиток. Прийшла поселятися, а комендант – навiдрiз:
– Мiстов нету!
– Як же нема? – тицькае Милоська йому папiрця. – Та мене ж послали!
– Куда?
– До вас, ось i направлення.
– Можешь подтiреть iм коi-чьто! – розлютився комендант.










