Ukrainian dream. «Последний заговор»

– А хiба вiн тобi подобаеться? – дивилася задумливо на сплячого Марка.

– Дуже.

– А як твiй турок?

– Блядь, а не турок. Та я його терплю. Знаеш, – поклала руку Марку пiд голову. – У нас iз ним такий секс був позавчора! Я не вибачила йому анi зрад, анi рукоприкладства i розумiю, що не можу лягати з ним у лiжко. І ти розумiеш, коли переступаеш цей кордон дозволеного i робиш те, чого не можна, кайф такий, що просто!.. – виразила на обличчi захоплення й радiсть. – А вiн же не як усi, вiн кiнчае чотири рази поспiль, я вiд нього до ванноi ховаюсь.

Чекаю, поки засне. А твiй Марк тебе зраджуе? – Пестила пальцями його волосся.

– Нi.

– Ти впевнена?

– Так. Цiлком. Досить про це, – лягла бiля Марка i торкнулася вустами його щоки, обняла за шию, притислася мiцно-мiцно й завмерла.

– Ти щаслива дiвчина, – Мартiна сказала це м'яко й занадто серйозно, щоби можна було сприйняти ii слова за жарт.

– Дуже! – заплющила очi.

Вони спали, мiцно обiйнявшись, i на обличчi в обох застиг вираз того щастя, яке бувае лише в дитинствi, коли ти вiриш у любов, мир i не боiшся прокинутись i не побачити поряд мами чи того, кого любиш.

Мартiна довго на них дивилася, потiм нахилилася до Марка та поцiлувала в уста, вiн тiльки тихо застогнав i прошепотiв щось крiзь сон, потiм ще мiцнiше обiйняв Дашу i притулився до неi так, нiби хотiв сховатися в ii обiймах вiд того зла, яке чигало на нього в цiм свiтi. Мартiна вимкнула свiтло i, виходячи з кiмнати, подумала, що тiльки в обiймах коханоi людини й можна сховатися вiд зла, ненавистi та холоду. Нiч.

Роздiл 7 (Chapter 7)

– Вы хотели, чтобы я увидел этого парня? Так я его увидел, – вiн увiйшов до кабiнету й зупинився навпроти столу, за яким сидiв середнiх рокiв мужчина i вдихав цигарковий дим.

– И что ты скажешь?

– Шиз полный.

– И что? – струсив попiл.

– Личность очень интересная, – поклав на стiл папери.

– Ну? – швидко проглянув написане i, знявши окуляри, зупинився поглядом на склянцi з чаем.

– Родом из-под Крыжополя, отца нет, мать в больнице. У нее с сердцем что-то.

– Конкретней.

– Оно увеличено. Сердце.

– Давай дальше.

– Гм. Не женат. Хотя перевалило за двадцать семь. Закончил университет Шевченко. Философ. Лейтенант запаса. Владеет несколькими иностранными языками.

– Какими? – загасив сигарету. – Я тебя что, каждый раз буду переспрашивать?

– Испанским, английским и русским.

– Русский теперь тоже считается иностранным. Ну-ну.