Безликий: Остання справа

* * *

Наступного дня, отримавши всi висновки вiд експертизи i матерiали з вбивства, капiтан сидiв у своему кабiнет перебираючи все. Зрозумiло було вiдразу, що працював професiонал. Фiлiгранна точнiсть в часi, швидкiсть вбивства i майстерне зникнення з мiсця злочину. Побиття свiдка, який був бiльшим i молодшим за нього. У свiдка була вивихнута щелепа.

До цього всього, вбивця не залишив жодного слiду. І коли капiтан дивився на запис камер спостереження, то не вiрив, що це мiг зробити дiдусь з цiпком. Жаль у туалетi немае камер, i е тiльки записи, як дiд швидко заходить у туалет.

Але найбiльше запитань викликав папiрець, з единим написом «Безликий». Може це iм’я замовника вбивства? А конкурентiв було багато в жертви. Все-таки вiн був бiзнесменом в аграрнiй справi. Згадки з дев’яностих? Брудна конкуренцiя? Кинутi партнери?

– А до бiса все це! – не витримуючи цих роздумiв, вимовив капiтан, взяв цигарки i пiшов на вулицю.

Глава 2

– Як тут все таки гарно. – сказав про себе молодий чоловiк, який сидiв в гущавинi Цюрупинського лiсу.

Бiля нього стояла старенька Волга, i стiл, на якому було декiлька мiшкiв. В сто метрах вiд столу стояли картоннi мiшенi. Вiн ходив по колу, щоб трохи зiгрiтися. Чорне пальто, в якому вiн був, не занадто його грiло. А довге i пряме волосся рухалось вiд шквального вiтру. Раптово почувся шум автомобiля. І через декiлька хвилин бiля нього зупинився дорогий джип. З нього вийшли трое кремезних чоловiкiв в спортивних костюмах. Найбiльшу увагу привертав самий товстий iз них. Вони разом пiдiйшли до нього.

– Ну що, показуй товар. – промовив товстун.

Чоловiк з довгим волоссям посмiхнувся i пiдiйшов до столу. З одного мiшка дiстав автомат Калашникова.

– АК 47,– сказав вiн i пересмикнув затвор – Цiна 3500 гривень.

– Непогано.

– Пiстолет ПСМ, – дiставши з другого мiшка пiстолет у гарному станi – Цiна тисяча гривень.

– У нас такi е. Є щось серйознiше?

– І «гiсть програми» – рушниця Taurus ST-12. – дiстав останню рушницю – Рушниця дванадцятого калiбру, мiсткiсть магазину сiм патронiв.

Цiна п’ять тисяч гривень.

– Чому у вас такi низькi цiни?

– Ми пограбували один зi складiв зброi, i тому хочемо швидко все продати. Будемо перевiряти зброю?

Вiн взяв автомат i почав вести прицiльний вогонь по мiшенях. Вiд точностi пострiлiв вони всi попадали. Це придало поваги у замовникiв зброi.

– Як бачимо, автомат працюе вiдмiнно. Потрiбно поставити мiшенi знову, щоб продемонструвати вам рушницю.