Gaudeamus виконаний смертю

студентiв гризуть тут гранiт науки на таких факультетах: а) французькоi та латинськоi мов i лiтератури; б) загального та прикладного мовознавства i фонетики; в) загального та порiвняльного лiтературознавства; г) викладання французькоi мови як iноземноi, нiмецькоi мови, англомовного свiту, iспанiстики i краiн Латинськоi Америки; г) краiнознавства Італii й Румунii, сходознавства та арабiстики; д) театрознавства, кiнознавства i засобiв масовоi комунiкацii. При унiверситетi дiють два спецiалiзованих навчальних заклади: Інститут краiн Латинськоi Америки i Вища школа перекладачiв.

]. А тут, у готельному холi, проводили останню репетицiю. І саме тому вiн у такому нарядi – артист артистом. Цей хiд ретельно, з шаховою точнiстю, продуманий. До дрiбниць. До найменших несподiванок i можливих вивертiв. Як i весь величезний план. За яким кожну фiгуру на цiй складнiй шахiвницi вiн свого часу поб’е. Кожному поставить мат… Скiльки разiв за життя вiн грав у шахи. Скiльки разiв вигравав. І нiколи ранiше не мiг подумати, що доведеться розiгрувати щось подiбне до шаховоi партii в життi. Там, на вiйнi, все значно простiше й легше. Он вiн ворог – бери та стрiляй. А тут… Хоча життя ж – рiч непередбачувана. І стократ складнiша за найвiртуознiшу шахову партiю. Тому й можливе все. Навiть найнеймовiрнiшi перетворення. Хiба вiн мiг коли-небудь подумати, що сидiтиме, воюватиме, командуватиме людьми, вбиватиме… Особливо останне… Нi. Таке йому, вихованому «маминому синочку», хронiчному вiдмiнниковi зi зразковою поведiнкою, нiколи не спадало на думку. Надто ж – коли був маленьким, коли рiс, оточений любов’ю й турботами батькiв. «Пестити й плекати» – ось iхнiй мовчазний «девiз»… Коли мрiяв про доросле життя, де вiн – обов’язково шанована людина. Успiшна. І неодмiнно – знаменита. Яка посуне на крок уперед нацiональну науку й культуру. Адже вже в дитинствi вiдчував могутню творчу силу. Талант, що рвався на волю. До перемог i вiдкриттiв. Що змiтав на шляху всi можливi та й неможливi перешкоди… Та життя вирiшило iнакше. Змусило вбивати, часто безжально. Безпiдставно. Перетворивши на бездушний смертоносний механiзм. Ампутувало нiжну чуйну душу. Зробило професiоналом. Тренованим бойовим псом. А саме вбивство – незмiнним ремеслом. Де вiн досяг такоi досконалостi.