Чужі сни

Вiн давно не бачив пернатих у мiстi, в усякому разi – в цiй Паралелi. У цьому мiстi давно не було нi живих птахiв, нi живих рослин.

Пластиковi термостiйкi дерева були – пальми з величезними кронами, що дають вулицям тiнь. Пiд ними можна було сховатися, перебiгаючи iз сан-кара в примiщення й назад. Це хоч якось зменшувало дозу радiацii, що ii безжально виливало сонце на Сiтi. Нинiшнiй Пан Мер «насаджував» iх цiлими алеями. Над розпеченими тротуарами шугали механiчнi птицi – камери стеження, замаскованi пiд пернатих.

Пан Мер усерйоз вважав, що цi шпигуни в синтетичному опереннi мають нагадувати городянам про те, що колись на вулицях жили птахи. Пан Мер, подумав Давидов, завжди вiдзначався великим почуттям гумору i своерiдним поглядом на речi.

Сьогоднi вранцi птаха тут не було. Ось уже два днi, як деннi температури не пiднiмалися вище сорока восьми, вночi повiтря охолоджувалося до цiлком комфортних 36 градусiв, так що теоретично голуб мiг з’явитися в мiстi пiсля заходу сонця.

Але, здаеться, вночi голуби сплять. Та й до мiсця, де могли ще жити птахи, летiти не близь-ко, навiть на вертольотi.

Дивно, подумав Кирило, все живе в Сiтi давно вже пiд землею. Там не так спекотно, там немае жорсткого випромiнювання. Назем-не життя – на пiвночi. Жива зелень i хоч якiсь божi тварi, що все ще бiгають по поверхнi, – за тисячу кiлометрiв звiдси, там, де закiнчуеться пустеля. Нiколи не повiрю, щоб голуб пролетiв тисячу кiлометрiв на пiвдень i не згорiв по дорозi.

Скорiше, втiк, бiдолаха, з клiтки в якомусь багатому домi. Вилетiв на смерканнi, а вранцi, коли сонце встало, помер. Поки ще не мумiфiкувався, але до вечора висохне до хрускоту. І з усiх тисяч вiкон у цьому будинку вiн вибрав мое. Якби я почув, як вiн стукае у скло, я впустив би його в кiмнату i врятував би вiд неминучоi загибелi. Але я не почув… Та й важко було почути. Панянка трапилася голосиста, концерти саме час давати.

Давидов посмiхнувся i повернувся до лiжка, на якому спала… Вiн задумався.

«Гм… Як же ii?.. Марина? Селiна? Ми взагалi знайомилися?»

Вiн майже не пив учора. Перш за все, тому, що перед джампами пити небезпечно: лiкарi кажуть, що пiсля перебору можна легко зловити iнсульт – як на входi, так i на виходi зi стрибка. Пiсля джампа лiкарi навiть радили набратися пiд зав’язку, причому одразу ж – нiби вiд ударноi дози алкоголю вiдбуваеться «розвантаження» якихось клiтин у гiпоталамусi.