Чужі сни

– Так точно, пане джамп-майстер! Джампер Сотников!

Але ж анi дiдька ти мене не боiшся, подумав Кирило, дивлячись у вицвiлi очi блондина. Звiдки ж ти такий взявся, красень-чоловiк?

– Ставте запитання, джампере.

– Яке? – здивувався Сотников, але тут же згадав. – Слухаюсь, пане джамп-майстер! Що таке джамп, пане джамп-майстер? У мене п’ять класiв школи про всi дiла…

– І де тебе знайшли, джампере Сотников?

Щуплий знову посмiхнувся, але цього разу посмiшка була не кривою, а просто неприемною.

Такою, що несе в собi загрозу, чи що?

– У в’язницi, – повiдомив вiн i вишкiрився.

Його зуби хоч i виступали, але були бездоганно бiлi: явний пластик, причому з дешевих, навiть без натяку на колiрний пiдбiр. – Чекав суду, пане джамп-майстер.

– Зрозумiло, – сказав Давидов. – Нумо пiдведiть руку тi з вас, хто пройшов повний шкiльний курс!

Таких виявилося пiвтора десятка.

– Не густо. Спецiальна освiта?

Семеро.

– «Пуголовки»?

Трое.

– Краще, нiж нiчого. Ну що ж, джампере Сотников, вважай, що ти знову в школi. Попрошу панiв «освiчених пуголовкiв» пояс-нити iншим незрозумiлi слова, а я постараюся говорити доступно. Джамп – це перемiщення мiж Паралеллю-1 i Паралеллю Зеро. Перемiщення не фiзичне – ваше тiло на час стрибка залишаеться тут. Суть джампа у вiдображеннi електромагнiтноi матрицi вашоi особистостi в реалiях Серединного свiту. Слово «реалii» зрозумiле? Уже добре.

А що таке Серединний свiт, я поясню трохи пiзнiше. Слухати i чути, а коли що виходить за рамки доступного – запам’ятовуйте, запитуйте. Перша аксiома – ваше тiло нiкуди не дiваеться. Воно лежить у спецiальному контейнерi й чекае повернення вашоi особи. Друга аксiома – ваш електромагнiтний двiйник займае те тiло, яке виявиться поблизу вiд точки переходу. Скажу чесно, хоча особисто зi мною цього не траплялося, це не завжди людське тiло, i треба бути готовим i до такоi ситуацii.

– Як це – нелюдське? – запитала зi стiльця лiворуч молода дiвчина з пофарбованим у два кольори свiтними фарбами волоссям. Їй було рокiв 25 на вигляд, але могло бути i пiд сорок – модниця навряд чи обiйшлася без вiдновлювальноi пластики. На гарненькому, напевно не раз перекроеному личку вiдбилося щире здивування i навiть переляк. Форма ii зовсiм не псувала, навiть пiдкреслювала деякi деталi не згiрше декольте.