Пригоди бравого вояка Швейка

Що це висить у вас над лiжком?

Кац посмiхнувся: – Це «Сусанна в купальнi»[146 - «Сусанна в купальнi» – картина Рубенса чи Тiнторетто на вiдомий сюжет з бiбл. книги Пророка Даниiла (гл.13). Двое суддiв увiрвалися до лазнi, де купалася дружина судового чиновника Йоакiма i зажадали, щоб вона iм вiддалась. Пiсля вiдмови вони звинуватили ii у перелюбствi й засудили до смертi. Лише Даниiл, допитавши кожного суддю окремо, з’ясував неправду. Сусанну виправдали, а суддiв стратили.], а ця гола жiнка, нижче, – одна моя давня знайома.

Праворуч – японська акварель. Вона зображуе сексуальний акт мiж гейшею i старим японським самураем. Правда ж, дуже оригiнально? Молитовник лежить у мене в кухнi. Швейку, принесiть його сюди й розгорнiть на третiй сторiнцi.

Швейк пiшов, i в кухнi тричi раз за разом бахнули витягнутi з пляшок корки.

Побожний фельдкурат ужахнувся, побачивши на столi три пляшки.

– Це легеньке церковне вино, колего, – сказав Кац. – Рислiнг, дуже доброi марки. Смаком схожий на мозельське.

– Я пити не буду! – рiшуче заявив побожний курат. – Я прийшов заронити у ваше серце iскру Божу, щиро поговорити з вами.

– Якщо так, то в горлi у вас пересохне, колего, – промовив Кац. – Пийте, а я буду слухати. Я людина дуже толерантна, можу вислухати й думки iнших.

Побожний фельдкурат трохи надпив i витрiщив очi.

– Ну й хороше ж бiсове вино, колего! Чи ж не так? – спитав Кац. Фанатик вiдповiв:

– Я бачу, ви лихословите.

– Це звичка, – вiдповiв Кац. – Часом я ловлю себе навiть на блюзнiрствi.

Пiдлийте, Швейку, пановi курату! Можу вас запевнити, що теж лаюся на всi заставки iменем Господа Бога, Христа розп’ятого та всiх Святих Таiнств. Гадаю, коли вiдкалатаете в армii стiльки, скiльки я, то й ви не гiрше язика наламаете. Це нескладно, а в нас, духовних осiб, небо, Бог, хрест i Святi Таiнства завжди напохватi. Адже ж це звучить гарно i професiонально. Пийте, колего!

Колишнiй законовчитель машинально вiдпив вина. Видно, вiн хотiв щось вiдповiсти, але не змiг.

Мiркував.

– Вище голову, колего! – вiв далi Кац. – Не суптеся, немовби вас за п’ять хвилин мають повiсити. Одного разу, чув я, ви в п’ятницю, гадаючи, що це четвер, помилково з’iли в ресторанi свинячу котлету, а потiм в убиральнi запихали собi в горлянку палець, намагаючись виригати все, що з’iли, бо боялися, щоб Господь Бог вас не стер з лиця землi. А я не боюсь у пiст iсти м’ясо, i навiть пекла не боюся. Пардон! Пийте, колего, пийте. Так.