Пригоди бравого вояка Швейка

на шхунi «Санта Маргарита» вiдплив до Пiвденноi Америки. В Магеллановiй протоцi потрапив у шторм i загинув разом iз всiею командою. У Вiднi влаштували лише найнеобхiднiшу панахиду i навiть не приховували зловтiхи. За неофiцiйною версiею – дiстався Чилi i оселився в Пунта-Аренас. Час вiд часу мандрував Андами, шукаючи гiрських проходiв iз Чилi до Аргентини. Мав репутацiю дивака i вiдлюдника, який любив природу.

25

…брата – мексиканського цiсаря – розстрiляли под муром якоiсь фортецi. – Ерцгерцог Фердинанд Максимiлiан фон Габсбург.

В 1864 p. при активнiй допомозi Наполеона ІІІ одержав престол iмператора Мексики. Згодом був узятий в полон республiканськими вiйськами президента Хуареса i 19.VІ.1867 р. розстрiляний пiд муром фортецi Кверетаро (Керетаро). Цю сцену зображено на картинi Е. Мане «Розстрiл iмператора Максимiлiана в Кверетаро» (1867). Похований у Вiднi.

26

Можливо… на нас, на випадок вiйни з Туреччиною, нападуть нiмцi, бо ж нiмцi й турки одна рука. Це такi бестii, що немае iм у свiтi рiвних.

Але ми можемо об’еднатись iз Францiею. Вона ще з 71 року мае зуб на Нiмеччину. – Швейк знову помиляеться. Австро-Угорщина разом з Нiмеччиною та Італiею (згодом перейшла на бiк Антанти) воювала якраз проти Англii, Францii й Росii (Антанта). Туреччина воювала на боцi Нiмеччини i Австро-Угорщини.

27

…показав… орлика… – на значку агентiв таемноi полiцii Австро-Угорщини було зображено герб iз двоголовим австрiйським орлом. Подiбний значок використовуеться полiцiею Австрii й зараз.

28

«Гей, слов’яни» – пiсня «Гей, слов’яни» була складена в Празi у 1834 p. словаком Само Томашiком. Надрукована була в Словаччинi у 1838 p. i спiвалась на мотив польськоi мазурки. Пiсня була дуже популярною серед слов’ян i вважалась гiмном слов’янських народiв. Зараз – державний гiмн Сербii й Чорногорii.

29

Сiм кульок, як у Сараевi. – Знову йдеться про суб’ективне сприйняття повiдомлення про вбивство (див. прим. – Ф. вбито одним пострiлом).

30

Тримай рота на замку i служи (нiм.

).

31

…зi сторiнок книжки Ломброзо… – Ломброзо Чезаре (1835—1909) – iтал. професор психiатрii, який у своiх працях намагався довести, що причини злочинiв треба шукати в успадкованих психологiчних особливостях органiзму злочинцiв, що зовнiшньо проявляються у певних рисах обличчя (сплющений нiс, низький лоб, великi щелепи тощо – ознаки дегенерацii), хоча у своiй класифiкацii злочинцiв й не вiдкидав iнших чинникiв.