Украдена батьківщина. Трилогія

І тут не пiдеш навпрошки,

Через вiки,

До звершень iх

– Все родиться у часi!

Аскольда iнше турбувало,

Хотiлося, щоб стало

Вiдкрите прагнення держав,

Що гарантуе спiльнiсть прав

Іти дорогою новою.

І бачив вiн перед собою,

Що в цi часи

Досягнення мети

Іде неправедним шляхом.

Однi народи,

Щоб швидше здобувати перемоги,

Пiдкорюють пiд владу iншi

І створюють для них

Умови гiршi,

В рахунок них,

Ідуть вже шляхом тих,

Не визрiлих часiв далеких.

Хоча, вiн знав – iде вже iнший час.

Але найбiльше турбувало те,

Що на просторах майже згас

Процес утворення держав,

Цей величезний шмат землi лежав

На схiд пiвнiчний,

Вище Украiни.

Монгольськi i татарськi племена,

Туркмени, фiни i карели,

Болгари, в’ятичi

Із нашим братом були змiшанi усi

І формували там державу,

Так званоi Русi,

Створивши синтез «нового» народу.

І мав вiн ту природу,

Що за рахунок iншого

Пiднявши шаблю i ножа

З розбою, вбивства, грабежа

Собi вiн пузо й пику набивав.

Себе ця хижа сумiш

Звала русаками,

Бо поколiння це з роками

Подекуди було вже русим

На фонi азiатського лиця.

Держава ця

Вже Новгород столицею назвала,

В якому управляла

Олега князя знать.

Аскольд це розумiв,

Що ненормальнiсть ця

Є наслiдком вiкiв

І зараз цю природу не змiняем,

Бо добре знаем,

Що хижий звiр

Спроможний жити

Вбиваючи чуже життя,

І щоб як слiд усе змiнити,

Пройдуть ще не однi вiки.

Але, як, зараз, поряд з звiром цим

Державнiсть будувати?

Якi вiдносини i з ким iх мати?

Як провести народ

На шлях гуманних перемог,

Щоб це допомогло як нам,

Та iншим всiм народам

Пробитися до кращого життя?!

Вiн перебравши в головi усi думки,

Якi могли привести до його мети,

Прийшов до висновку такого:

На дику Русь, убогу,

Потрiбно нам знайти якусь

Заманливу для них дорогу,

Щоб розвивати в нiй самiй

Любов до працi i науки,

Щоб Їхнi руки

Нiколи не тягнулись до меча,

А засiвали у полях жита.

Доносити зусиль для цього

Мають всi,

Щоб зацiкавити владик Русi,

У тому, що потрiбно iм тримати

Й всебiчно розвивати

Великi виробничi й торговельнi справи,

Якi укрiплюють усi держави.

Тому iз ними будуть прийнятi угоди,

Що всi зближатимуть народи

До спiльних i корисних поривань.